Ознакомьтесь с нашей политикой обработки персональных данных
  • ↓
  • ↑
  • ⇑
 
Записи с темой: россия (список заголовков)
22:34 

ще трохи Потапенко Вам

Хочешь изменить мир — начни с себя!
1.



з 51:29 починають обговорення Криму.
Чудово побачити блядську позицію ліберального "Яблука".
Але. Те, що говорить Потапенко - треба прислухатись.
Треба розуміти, що після повернення Криму під контроль України туди дійсно треба буде вкладати величезні кошти у розбудову.
Там треба буде розчищати узбережжя від усього набудованого та надавати можливість будувати величезні готелі.
При цьому будівництві треба буде відселяти старих мешканців та надавати можливість (у т.ч. кримським татарам) заважати будівництву (у т.ч. шляхом захоплення земель та проведення демонстрацій "Нам треба - ми постраждалі").

А тому, коли московіти роблять цю зачистку треба вивчати цей досвід. Та не повторювати їх помилок.
А все, що вони набудують - ну так неузгоджене будівництво, фінансування окупації, примусова націоналізація, продаж нормальним компаніям, а отримані кошти - на українізацію та розвиток інфраструктури Криму. Або з`являть там свої "Національний парк "Маєток Януковича".

2.



Обговорення "пакету Яровой".
Просувається ідея - це у т.ч. для розвитку новітніх інформаційних технологій.
По-перше, фінансування цієї ідеї за рахунок російських споживачів. Що не може не викликати радощів.
По-друге, якщо бажаєш розвитку, то впроваджуєш поступово. Щоб був час технології придбати, виробництво налагодити. А так - це закупівля усього закордонного. Термінова закупівля. А також термінове налаштування.
По-третє, я б цієї ідеї злякався (нафіга нам посилення московитів?!), але.. Хтось може згадати якесь ефективне впровадження ідей московських царків? Усе через жопу. Що з островом Руським. Що з Олімпіадою. Що з поточним будівництвом стадіонів. Що з Сколково. Багаті ще стануть багатішими, а ефекту лише дим.

@темы: Россия, Политика, Экономика

08:43 

чому мені їх не жаль?

Хочешь изменить мир — начни с себя!
13:25 

це забавно

Хочешь изменить мир — начни с себя!
Саме інтерв`ю Караганова достатньо "кумендне", але мене зацікавила частина, що стосується #Я не боюсь сказати"
ось витримка з bither.livejournal.com/662546.html

Originally posted by at Откровенно и без обиняков: лицо врага

...

Караганов: Это то, что действительно имеет ценность для русских людей. В мире Путина, а также в моём мире, просто непредставимо, что честь женщины может быть попрана самым похабным образом.

Шпигель: Вы намекаете на злополучную рождественскую ночь в Кёльне?

Караганов: В России мужчины, которые бы попытались сделать что–то подобное, были бы убиты на месте. Ошибка заключается в том, что, как немцы, так и русские потратили много лет на поиск неких универсальных ценностей, не понимая по сути, о чём речь. Мы тоже в советское время искали социализм. Ваш поиск демократии очень похож на тот наш поиск социализма.



Тут або-або.
Якщо це так, то жінки, які розповідають жахливі історії не з миру Кабаєва та Караганова (або Кабаєв та Караганов живуть деінде).
Або усі історії жінок з Росії - це суцільний наклеп на таку великогідну країну.

@темы: Россия

03:38 

лютий жже!

Хочешь изменить мир — начни с себя!
10:22 

як її зрозуміти?

Хочешь изменить мир — начни с себя!
Я не можу сформувати своє відношення до politichanka – або вона дуже гарний троль, або для москаліків вона «друг, с которым врагов не надо».
Чому?
Зараз спробую сформувати.
Ось пост:

Originally posted by at Сделайте что-то для белорусов!
Хочу обратиться с просьбой к правительству Крыма и к правительству Российской Федерации посодействовать возвращению в Крым белорусских туристов!

Уже не первый белорус мне жалуется, что он вынужден с семьей ехать на море в Одессу вместо того, чтобы отдыхать в Крыму, где так привыкла отдыхать его семья.

Раньше белорусы ехали в Крым ежедневным поездом "Минск-Симферополь" и личными автомашинами через территорию Украины.

Теперь проблема состоит даже не в том, что в Крым больше не ходят поезда через Украину. Проблема в том, что Украина не пускает белорусских туристов в Крым со своей территории. Украина может пустить белорусов только по уважительным причинам, например, по причине смерти близкого родственника.

Чтобы попасть в Крым, белорусы вынуждены или ехать в объезд через Керченскую переправу (очень долго ехать, примерно три дня), или лететь с пересадками через Москву (очень неудобно и дорого). Аэропорт Симферополя не принимает рейсы из Беларуси.

Я считаю, что в первую очередь надо устранить воздушную проблему. Аэропорт Симферополя обязан пускать самолеты из Минска. Во вторую очередь надо продумать, как доставлять белорусов в Крым наземным путем. Дарить белорусов Одессе - не в интересах Крыма и России. Возможно, надо продумать, как испортить отношения между Украиной и Беларусью, чтобы белорусы в Одессу не ездили.

Причем, это касается не только Беларуси. Отдыхающие из балтийских стран (Эстонии, Литвы, Латвии) также прекратили приезжать в Крым. Но там проблема иная. Мало того, что их не пускает через свою территорию Украина и из Риги, Вильнюса, Ревеля не летают самолеты, так им еще и нужны визы в Россию, чтобы попасть в Крым. Надо продумать отмены виз, тогда у балтийцев появится возможность хотя бы прилететь через Москву.





Що читачі дізнаються з цього повідомлення?
1. Білоруси відпочивали в українському Криму, під час окупації також їздили, але зараз активно залишають кошти на українському узбережжі Чорного Моря.
2. Транспортна блокада нехай коряво, але діє.
3. Авіаблокада також діє.


А що в комментах?
politichanka 28 червня 2016, 13:24:19 - Главная цель: чтобы белорусы к нам ездили, а не в Одессу. А то в Одессе они смотрят украинские каналы и набираются этой бандеровской ереси. А потом криво смотрят в сторону России.

4. Ще краще – український (хаяний-перехаяний) інформпростір працює і додає нам спільників.


politichanka 28 червня 2016, 13:31:46 - Раньше прибалты в Крым ездили без виз. Теперь не ездят. А почему им визы нельзя отменить? Уговорить белорусов, что можно летать в Симферополь.

5. Хтось не бачив економічної вигоди від односторонньої відміни віз з багатим сусідом? Ну ось Вам!

Усе виходить як в анекдоті « То ли дело - советские газеты! читаешь и видишь, что Израиль - мощная держава, захватившая половину земного шара и собирающаяся захватить вторую!».

По тексту – українці і білоруси поганці.
По суті – москаліки у багнюці по самі … ;)

І так з багатьма повідомленнями politichanka – на перший погляд «Яка ж вона су№а!», а потім «А не так вже в нас і погано!».

@темы: бСССР, Экономика, Украина, Россия, Политика

14:58 

Хочешь изменить мир — начни с себя!
news.liga.net/news/incident/11448019-vzryvy_v_a...

11:43. Турецкие спецслужбы установили, что к теракту в аэропорту Ататюрк в Стамбуле может быть причастен выходец из Чечни (Российская Федерация) Осман Вадинов.

Вибух в аеропорті та загибель людей - це трагедія.
А взаємовідносини Турція - Московія - :popcorn:

@темы: Россия, Политика, Трагедии, НАТО

14:45 

щодо православ`я

Хочешь изменить мир — начни с себя!
Нижче викладений текст в дечому дуже сильно перетинається з відео Розумовського gark.diary.ru/p209094036.htm . Цікавий збіг думок двох різних людей.

Originally posted by at Свирид Опанасович про Всеправославний собор.
Свирид Опанасович


Доброго здоров’я, друзі! Сьогодні на Криті стартував Всеправославний собор, а це подія, про яку варто написати. Бо це таки унікальне історичне собитіє.

Була б це подія чисто богословська, дідусь би нічого й не писав, бо теологія діло тонке, тут легко впасти в єресь дилетантизму. Але собор густо замішаний на політиці, при чому не лише останніх років, а мінімум кількох останніх століть. А значить єсть предмет для ізученія і для сільської політології і для сільської історіографії. Тому дєдушка, попоравшись по хазяйству всідається до комп’ютера, щоб широкими мазками окреслити історико-політичний контекст проісходящого. Бо пишуть про цей собор багато, але не все там понятно. Ну і єстєственно РПЦ МП проводить свою гібридну інформаційну кампанію, шо призводить в головах малознакомої з історією вопроса общественності до ще більшої сум’ятіци. Ітак.

Зауважимо, що чисто всеправославних соборів в історії ніколи ще не проводилося. Проводилися Вселенські собори і останній з них, признаваємий православною церквою, состоявся в у Нікеї в 787 році, тобто якихось 1229 років тому. Там помимо православних батюшок присутствували і якісь подозрітєльні легати з Риму, які проти рішень собору не возражали, що й дало пізнішим історикам церкви наректи ІІ Нікейський собор Сьомим Вселенським. Тобто таким, рішення якого об’язатєльні і для Східного і для Західного християнства.

На тому соборі, кстаті, рішалася судьба художників – чи можна їм малювати ікони, чи ні. Церковні ієрархи тоді проявили консенсус і твердо стали на захист творчої інтелігенції: іконоборчество було посрамлєно, художники отримали свободу дій і за кілька століть з’явилися Рафаель, Леонардо да Вінчі та Мікеланджело. Та й взагалі християнські споруди прибрали вигляду культурно-мистецьких закладів, що сприяло широкому притоку в лоно церкви не позбавлених художнього смаку неофітів.

Україна участі в тому собору не брала з об’єктивних причин, бо наші предки в ті прекрасні часи вопросами релігії не парилися, в нас панували ліберальні порядки, кожен вірив у шо хотів. Але коли християнство ствердилося і на території сучасної України, то і рішення Сьомого Вселенського стали для нас обов’язковими, у чому нескладно пересвідчитися, якщо ми заглянемо в Софійський собор, або в будь-яку іншу церкву - в кожній з них ми побачимо лики святих та інших подвижників.

Після того Вселенські собори не скликалися, Західна і Східна гілка християнства пішли паралельними шляхами, час від часу проклинаючи одна одну і звинувачуючи в єресі. Католицька церква проявила більшу схильність до самоорганізації і централізації та з метою збереження єдінообразія, продовжила практику проведення своїх соборів, дедалі більше віддаляючись від східних єдиновірців. При чому, католики зачастили і проводили свої собори чуть лі не кожне століття, щоразу привносячи в богослужіння шось свіженьке. Так, наприклад, на останньому Ватиканському соборі у 1960-х роках католики відмовилися нарешті від обов’язковості літургій латинською мовою, що було зустрінуто широкими верствами слабо обізнаних з латиною католиків з нескриваємим полегшенням.

Православна ж церква в силу багатьох специфічних чинників своїх соборів не проводила, що й призвело до непорушності багатьох церковних канонів на словах, а на ділі – до повного разброду і шатаній у щоденній церковній практиці. І величезну деструктивну роль в цьому відіграла (і продовжує відігравати) Москва, но об етом нєсколько позже.

Ітак, коли в 1453 році Константинополь був захоплений османами, православний світ пережив справжній шок - здавалося, що небо впало, насувається апокаліпсис. Но османи, всупереч твердженням російських шкільних підручників з історії, показали, що вони не тупі і проявили історичну прозорливість. Та не стали знищувати посаду Константинопольського патріарха. Зрозуміло, що не через гуманне ставлення до православних, а з політичних міркувань: корисно мати в себе у Стамбулі релігійного лідера не ще завойованих народів Південної і Східної Європи.

На той час в Україні відбувалися свої карколомні події: Київ, ослаблений монгольським завоюванням і подальшими політичними катаклізмами, все одно продожував залишатися одним з центрів канонічного православ’я. А вплив Київської митрополії, яка історично входила до складу Константинопольського патріархату поширювалася на величезні території, включаючи і політичне новообразованіє, відоме під назвою Московського княжества.

Но московські правителі, користуючись одночасним ослабленням Константинополя та Києва вдарилися в сіпаратізм і, проголосили у 1448 році ніким не признаваєму Московську православну церкву. Самі собі призначали митрополитів, ті висвячували нижчих священиків, котрі правили службу як собі хотіли, бо здебільшого не вміли писати і читати. Пізніше, коли в Московське царство приїхали випускники київських духовних закладів, вони були в льогком аутє від вольностєй, які дозволяли собі під час богослужінь неграмотні московські батюшки. Почалося наведення порядку, шо єстєственно викликало церковний розкол, появилися старообрядці, але це вже зовсім інша історія.

От у чому московська церква завжди проявляла резвость, так це у викраденні ікон, інших святинь та у взятті в заложніки авторитетних церковних діячів. І початок цьому процесу ще в ХІІ столітті поклав владімірський князь Андрей “Боголюбський”. Який у 1169 році завоював і сплюндрував Київ, вивізши до себе у Владімір чимало київських і вишгородських святинь. Потом, щоправда, владімірці получили від киян, (яким на допомогу поспішили галичани), добряче по пиці, князя Андрея зарізали свої ж, але ікони владімірці в Київ так і не повернули.

Непризнаваємою Московська православна церква залишалася майже півтори століття, аж до 1589 року, коли Борису Годунову вдалося нарешті заманити в Москву і півроку утримувати в якості заручника константинопольського патріарха Ієремією ІІ Траноса. У Москві тюремна справа завжди стояла на висоті, тож патріарх Ієремія повною мірою насолодившись пенітенціарними прелєстями христолюбивого московського государства, тяжко зітхнув і согласився піти на сотруднічество. І визнав Московську православну церкву на правах окремої патріархії.

Константинопольський собор 1590 року, однак, цього рішення, прийнятого під примусом, не визнав. Тому три роки поспіль Москва широко користуючись матеріальними трудностями, які переживала Константинопольська патріархія, щедро роздавала хабарі і аж нарешті у 1593 році вибила нужне собі рішення. Рішення було оформлене не бездоганно, що й дає багатьом пізнішим історикам церкви підстави заперечувати легітимність тих рішень. Наприклад, чогось проголосили, що Московська патріархія, яка виникла і 1589 році старша від Грузинської православної церкви! Котра, нагадаю, користується автокефалією ще з 417 року.

До речі, ці події, а також недалекоглядна, а часто відверто малодушна політика патріарха Ієремії Траноса, й стали одними з важливих причин, які викликали в українському духовенстві широке невдоволення. Яке згодом, у 1596 році, вилилося в Берестейську унію, коли значна частина духовенства вирішила порвати з Константинополем і укласти союз (унію) з Апостольською церквою в Римі. Звідти починає свою історію греко-католицька церква, але про ці події та їхні наслідки дідусь розкаже колись іншим разом.

Так вот, отримавши канонічний статус Московська православна церква продовжила ласо задивлятися на Київ, який, як не крути, був (і залишається) більш значущим для православних релігійним центром, ніж Москва. Історія поглинання Київської митрополії Московським патріархатом довга і повчальна, на деталях зупинятися не будемо. Але Київ так просто не здавався і пручався майже сто років. Навіть після Хмельниччини, коли значна частина сучасної України увійшла до складу Московського царства, Київська митрополія ще довго зберігала самостійність та формально підпорядковувалася Константинополю. А на ділі користувалася широкою автономією.




І аж у 1686 році, коли на московському престолі сиділи слабоумний Іван та прищавий подросток з нездоровими склонностями Петро (майбутній Петро І), Москва, після великої кількості невдалих спроб, таки дожала Константинополь. І дожала в притаманний собі спосіб – путьом угроз, обіцянок і підкупів. Томос (грамоту) на перепідпорядкування Київської митрополії Московському патріархату видали дяку Нікітє Алєксєєву, за шо той відслюнявив Константинопольському патріарху 200 золотих і “три сороки соболів”. Про полученіє взятки патріарх написав дяку розписку, бо в Москві при цариці Софії у сфері корупції була дуже строга отчотность. А для нас та розписка важлива, щоб розуміти в який спосіб Москва на практиці просувала свою внєшнєполітичну доктрину про “Третій Рим”.

Київське духовенство зустріло це рішення роптанієм, було багато невдоволених, з якими поочерьодно розібралися не без участі гетьмана Самойловича та ряду інших дєятєлєй. Про ті веселі події мова йтиме у третьому томі “Історії України від діда Свирида” (бо другий закінчується Хмельниччиною), але про них і так багато де написано. Тож наші сучасні політики мають читати про події тих часів щодня перед сном. Дуже повчально.

Ідьом дальше. Московські патріархи заполучивши Київ не довго радувалися, бо цар Петро ліквідував інститут патріарха, створив натомість Священний Синод. Тобто неприкрито показав, шо вопроси релігії для Росії є лише елементом державної політики і територіальної експансії. Російські імператори ніколи особливо й не приховували, що поглинання Константинопольського патріархату й підпорядкування собі всього православного світу для них вопрос сугубо практичний. Для цього й затівалися безконечні русско-турецкіє войни, які в другій половині ХVIII століття точилися непреривно. В радянських підручниках потім писали разну ахінєю, що Росія керувалася чистими помислами про звільнення з-під османського іга поневолених народів, але насправді всі в Європі і тоді все чудово розуміли. І коли в Павла народився очередний синочок, якого цариця Єкатєріна ІІ назвала Константіном, всім стало ясно, які політичні задачі ставляться перед новонародженим немовлятком.




Практичному втіленню цієї мети спочатку завадили наполеонівські війни, а потім непроходима внєшнєполітична тупість царя Ніколая І. Той цар у 1854 році нарешті наважився і затіяв війну за Константинополь, будучи впевненим, шо ніхто йому не завадить: Європа повозмущається і заткнеться. Но нє тут то било. Дипломатичний геній Ніколая І призвів до невиданого до того результату – у воєнний союз на захист Туреччини об’єдналися ізвечні враги Франція та Велика Британія. До них приєднався хитрий Кавур з Сардинського королівства і понєслось. В результаті Росії наваляли, захватили Севастополь і примусили царя умеріть апетіти. Царь Ніколай від огорченія помер, Толстой написав “Кримьскі расскази”, пропагандисти створили міф про гордий і нєприступний Сєвастополь. Але Європа своєї мети досягла - ідея завоювання Стамбула на якийсь час сходить з порядку денного Росії, Константинопольський патріарх зітхає з полегшенням. Бо якщо хтось думає, що тому патріархату дуже подобалася міфологема про “Москву – третій Рим”, той дуже сильно помиляється.

Водночас і думати, шо весь остальний православний світ спостерігав за поползновеніями Росії з симпатією було б неправильним. Кожного разу, коли Росія слабшала і умеряла апетіти, православні ієрархи висували ідею проведення Всеправославного собору. Перший раз така ідея була озвучена Константинопольським патріархом у 1860-х роках, якраз в період відносного вгамування Росії. Сил у Александра ІІ завоювати Константинополь не було, але вліянія, щоб зірвати плани проведення собору вистачало. І він той собор зірвав.

Потом ідея собору знову появляється у 1920-х роках, коли усіліями більшовиків церкву в Росії загнобили і обіцяли вообще знищити. Ослаблення впливу Москви на Констинопольську патріархію викликало реанімацію ідеї Всеправославного собору, але обща ситуація в православних церквах не дозволила реалізувати цей задум. Тож патріарх Константин VII, змушений був відмовитися від проведення собору, який він планував зібрати у 1925 році в Єрусалимі.

Потом, після війни, Сталін активно ударився у територіальні поползновенія, хоча релігійна складова там відігравала другорядну роль. Головною ідеологією тоді був комунізм, но і московське державне православіє відігравало свою вспомагатєльну роль. Наприклад на західноукраїнських землях, де у 1946 році був проведений львівський псевдособор, за яким греко-католики якоби добровольно переходили в московське православіє. За деякими ознаками Сталін планував активніше використовувати церкву в геополітичних цілях, але на щастя у 1953 році сконав, у Константинополі знову зітхнули з полегшенням.

Хрущова релігія не цікавила, він був затятим атеїстом і вопроси релігії в геополітиці його не цікавили. Микита вважав, що польоти в космос і ядерні ракети засіб більш ефективний, ніж церковний дзвін і запах ладану. Тож Констанитопольский патріархат у 1961 році знову починає несміливо просувати ідею Всеправославного собору і не без успіху. Але тут знову влізла Москва і поламала все діло. Формальним приводом була ситуація з православ’ям у Естонії, що на довгі роки зіпсувало офіційні контакти між константинопольским та московським патріархатами. Які поновилися лише, здається у 2008 чи в 2009 році. Принаймні, коли патріарх Варфоломій у 2010 році злітав у Москву і зустрівся з Гундяєвим, тема Всеправославного собора знову почала активно обговорюватися.

Провівши купу різних совещаній, спільних молебнів та інших богоугодних заходів Константинополь офіційно призначив проведення собору на червень 2016 року в Стамбулі. З чим спочатку соглашався і Гундяєв. Були щоправда возраженія з боку ряду помісних церков, бо помісні православні церкви історично горді і неслухняні. Тому вони щоразу знаходять нові причини, щоб доказати всім, а впершу чергу собі, свою незалежність і окремішність. Але так виглядає, шо патріарх Варфоломій твердо затявся, що якщо він той собор не проведе, то його ще тисячу років ніхто проводити не буде. Треба комусь почати і Варфоломій наважився.

Я вже якось писав про те, як Варфоломій ішов на любі поступки капризному Гундяєву, для якого переніс собор із Туреччини на Крит і погодився не згадувати українське питання. Але Гундяєв на щастя продовжив вередувати, і Варфоломія це дістало. Константинопольський патріарх згадав, що він вже не хлопчик, що йому вже 76 років. Відтягувати Собор безконечно він не може, а Москва завжди знайде якусь причину, щоб не допустити проведення собору. І, як наслідок – підняття авторитету та впливу Константинопольської патріархії в православному світі.

Цією унікальною історичною ситуацією вирішили скористатися в Києві і після довгих міркувань, що би такого від Собору попросити, вирішили завдати точечного удару. Тому прохання звучить досить скромно – офіційно скасувати томос 1686 року. А також сприяти створенню в Україні Помісної Церкви. Прохання таке озвучила і Верховна Рада, після чого почалися стєнанія про втручання держави в релігійні справи. Але тут треба віддати належне хунті. Яка звернулася до Константинополя не листом президента чи прем’єра, а листом парламенту – тобто представника і виразника думки громадськості. Так шо інсинуації, щодо неправомірності звернення ВРУ є звичайними інсинуаціями.

Собор, на зважаючи на відсутність РПЦ МП та ряду інших помісних церков (кожна по своїй причині) все-таки почався. Якими будуть його рішення – ми побачимо. Чи скористається Варфоломій історичною нагодою ослабити Москву – я не знаю. Побачимо. А вже від залежності, якими будуть результати Собору і поговоримо. Але те, що Варфоломій дуже серйозно ставиться до Собору і хоче увійти в Історію в якості патріарха, який сприяв піднесенню православ’я, то цілком очевидно. І його бажання, по-моєму, цілком співпадає з інтересами України, тож дідусь бажає Собору успіхів.

З Трійцею вас, друзі.

P.S. Питають тут діда про откровенія різних подвижників московського православ’я, наприклад Серафима Саровського чи Кукші Одеського, що Восьмий Вселенський Собор має бути останнім, після якого прийде актихрист, настане апокаліпсис і всьо такоє. Не вдаючись у оцінку цих есхатологічних фобій зауважу, що Всеправославний соборі не є Вселенським (тобто зібранням Східної і Західної гілки християнства) і тому ці предсказанія сьогоднішньої події не касаються. Просто РПЦ МП відчуває, що ситуація вийшла з-під контролю і привично лякає вірян.


@темы: Украина, Россия, Политика, История

08:34 

такі без варіантів

Хочешь изменить мир — начни с себя!
14.06.2016 в 15:42
Пишет jams:

)))


URL записи

@темы: Россия, Украина, Юмор

13:06 

Ванга - 2011

Хочешь изменить мир — начни с себя!
А ось Вам зразок того, чим годували росіян раніше ("пророцтва" стосуються 2011 року) та як підводили до «величі».



Зараз ми розуміємо, що ваті показувати (а потім запитувати – «що збулося?») це відео – лише час (не зайвий) витрачати.
При цьому відео на тему «Ванга (Vanga) предсказание на 2016, 2017 год» безліч.
Ну нічого не відбудеться з розповіді. Ну то й що? Жодної відповідальності. Жодних посилань звідкіля була отримана інформація.

@темы: Нострадамусы, Развлечения, Россия

17:59 

Нове відео від Потапенко

Хочешь изменить мир — начни с себя!


Мої нотатки/зауваження:
1. Лемент на початку – як зауважили у коментах, скоріше за всього перед Потапенко був якийсь теоретик і це був ойк душі Потапенко. Чим далі його виступ тим спокійніше розповідає.
2. Якщо часто слухати виступи Потапенко, то більшість його прикладів – це повторення. І вже не так цікаво.
3. Конкуренція з зарубіжними торгівельними мережами. Дуже і дуже цікаво. Бо висновків…
3.1. Потапенко припускає, що конфлікт на Донбасі вщухне на протязі 3х років. Тобто настане тиша, яку люблять великі кошти .
3.2. При цьому він дає існуючим мережам лише 5 років, після чого зарубіжні мережи їх витісняють з ринку. (тобто через 3 роки з’являються і ще 2 роки на захоплення ринку).
3.3. При цьому відсутність великих мереж на поточному українському ринку пояснюється зубожінням поточного стану. Тобто Він передбачає стрімке економічне зростання на протязі 3-5 років?
3.4. В його передачах російським підприємцям йде мова лише про конкуренцію між місцевими та корпоративними (великими) мережами. (зарубіжних нема? Ще чи вже?).
4. Його вислів щодо примусового закриття ринків за допомогою ОМОН – ІМХО вказує на не повне розуміння українських реалій. Я можу припустити, що частина ринків буде зачинена або перепрофільована через економічні реалії, але не ОМОНом.
Але. На своєму віці я вже бачив зміну відношень до ринок-магазин.
4.1. СРСР (десь до 1989) – на ринку усе задорого, в магазині – дешево та достатньо якісно.
4.2. Занепад СРСР початок незалежності (десь до 2000) – в магазинах нічого, збільшення пропозицій усього (як продукти, так і товари) на ринку – усі на ринки.
4.3. Покращення економічного стану (десь до 2015) – з’являються великі продуктові мережі з адекватними цінами – простіше закупитися у супермаркеті. Одежа або взуття – можливо купувати як на ринку, так і в магазинах. Але ринки ніхто не зачиняє – є покупці та ніші і для них.

@темы: Экономика, Украина, Россия, Политика, Нострадамусы

09:41 

Хочешь изменить мир — начни с себя!
07.06.2016 в 05:47
Пишет jams:

06.06.2016 в 18:33
Пишет Тихе:

06.06.2016 в 23:07
Пишет vasse_kocho:

06.06.2016 в 11:03
Пишет -Шельма-:

Граждане, пожалуйста, перепост!
Флешмобом! По всей стране!!!



URL записи

URL записи

URL записи

URL записи

@темы: Политика, Развлечения, Россия

18:09 

без коментарів

Хочешь изменить мир — начни с себя!
Та ні! Спочатку моє відношення



а вже потім до суті справи:

Originally posted by at Такова судьба, Лешенька. Будем страдать. Страданиями душа совершенствуется. ©
Скрины с моего любимого ватостопольского форума :) Я их бережно коллекционирую, когда-нибудь потом издам книгу "Идіоты".








@темы: Украина, Россия

12:47 

попереджали? попереджали!

Хочешь изменить мир — начни с себя!
Завчасно треба покідати територію Мордору.
Завчасно.

Originally posted by at Я теперь невыездной


А приятно, черт возьми, вот так вот проснуться с утра и узнать, что ты должен Родине шестьдесят тысяч рублей по какому-то древнему решению Видновского городского суда от 2012 года, про которое ты ни слухом ни духом, и тебе забанен выезд за границу.
Ребят, вы мне там за первую Чеченскую еще долларов четыреста должны и на Киви-кошельке, заблокированном вами в разгар борьбы с краудфандингом Навального, тридцать тысяч сперли.
Может, вы как-то взаимозачеты проведете, а?
ЗЫ: Дайте кто-нить полтинник до получки?
А я теперь невыездной.
Хе-хе.


Originally posted by at Родина нуждается в героях
В общем, просыпаешься в один прекрасный день от смски от родного банка: "Привет, чувак, а по распоряжению органов государственной власти мы с тебя только что тридцать две тысячи списали! Доброе утро!" Пока протираешь глаза, пытаясь понять, что бы это значило, приходит еще одна: "А, чувак, привет еще раз, это снова мы - а мы тебе еще одну тридцатку списали! Ну, спи-спи."
Начинаешь пытаться что-то выяснить. Выясняешь, что по древнему постановлению суда города Видное у тебя арестованы шестьдесят три тысячи рублей. Не, ну я, конечно, превышаю, бывает, по дороге в аэропорт, но не на шестьдесят же тысяч!
Лезешь искать это постановление. Находишь на сайте службы судебных приставов. Действительно, четыре года назад Видновский городской суд постановил взыскать с тебя тридцать две тысячи рублей. За что? Ну, чувак, это было бы слишком просто... В этой графе стоит прочерк.
Звонишь в службу судебных приставов.
- Здрасьте, а вот тут у меня бабло списали...
- Вторник-четверг с двух до шести, второй этаж, третий кабинет направо, перерыв с трех сорока пяти до четырех.
- А можно хотя бы узнать...
- Вторник-четверг с двух до шести, второй этаж...
Ладно-ладно, понял.


Едешь с двух до шести, второй этаж. Нар-р-о-д-уууу... И у всех такая же история. Проснулись с утра от смски - деньги списали, счета арестовали. И фиг знает за что. Стоишь два часа. Заходишь. Пристав.
Здрасьте-здрасьте, а как бы мне узнать, за что я Родине денег должен? Вы - Родине? Ну, не Родина же мне. За сорок лет в обратную сторону схема пока еще ни разу не работала.
Оказывается, по древней бытовухе о вступлении в оставленными в наследство шестью восьмыми квадратного метра бабушкиной квартиры четыре года назад, которая уже давным давно разрулилась и о чем все уже давным давно вообще забыли. А почему через четыре года? А ко мне дело только сейчас попало. А позвонить? А не моя обязанность. А почему списали шестьдесят тысяч, когда в постановлении - только тридцать две? А фиг знает, я списывал тридцать две, больше у меня в производстве ничего нет. А кто еще тридцатку списал? Не знаю. А как узнать? А не знаю. Могу посмотреть по нашему отделу... Нет, по нашему отделу на вас больше исполнительных производств не заведено. А где еще заведено? Не знаю. А как вы вообще списали с меня тридцатку, если у меня на счету всего пять было? А фиг знает. У меня система пишет, что деньги списались, но пока еще не дошли. И та пятерка тоже не дошла? Нет. Может, она туда на второе дело дошла? Может. И что теперь? Ну, как деньги придут, я разблокирую вам счета и разрешу выезд за границу. Еще и выезд за границу?????? Ага (искренним радостным тоном с тремя смайликами). А по второму делу мне тоже выезд перекрыли? Возможно. И где мне вторую тридцатку искать? А не знаю. И что теперь? Позвоните на следующей неделе. А... Блин. Ладно. Черт с вами. На следующей, так на следующей. В банке-то хоть знают? Могут. Попробуйте.
Ок. Пробую. Еду в банк. Здрасьте-здрасьте, а я сегодня с утра не выездной и у меня шестьдесят тысяч списали, с тридцатью я разобрался, могу ли я узнать где кому и за что я должен, плин, еще тридцать и когда я смогу ездить в проклятую заграницу к проклятым буржуинам?
Секундочку. Сейчас посмотрим. Вот. Посмотрели. Мы - не знаем. Мы с вас списали только тридцать. По постановлению Видновского городского... Да-да, стоп, это я уже понял. Ну а еще тридцадку-то кто списал? Куда мне теперь-то идти? Не имеем ни малейшего представления. И что теперь? Где мне искать того, кому я денег должен? Ну.... Не знаем. Хотя, знаете что... Секундочку... Бывает, что... Да, все верно (лучезарная улыбка). Это был сбой системы. Мы с вас списали всего тридцать две (еще одна улыбка). Если Вам понравилось обслуживание, нажмите, пожалуйста, зеленую кнопочку (третья улыбка). Следующий.
И вроде как полегче. У тебя теперь тридцать тыщ долгу, которого на самом деле нет? Ну, фигня-то какая. Не шестьдесят же! Еще исполнительный сбор семь процентов? А могли бы и десять сделать! Еще и выезд забанили? И придется гасить теперь этот долг, потом обратно бежать к приставу с квитанцией, смотреть, чтобы он закрыл дело, выписал тебе какую-то там бумажку, с этой бумажкой надо лично поехать куда-то там и посмотреть, чтобы тебе разбанили выезд за границу, потому что не проследишь - не разбанят - потом возвращать эти деньги и потратить еще черт его знает сколько времени, бензина и нервов? Ну, что ты в самом деле. Не посадили же, в конце-то концов. И почки не отбили. Было бы об чем говорить.
Можно было, конечно, обойтись и без всего этого. И просто позвонить. За четыре-то года. Но это для слабаков.
А Родина нуждается в героях!
Ну и вам удачного начала трудовой недели...

@темы: Политика, Россия, Экономика

11:16 

вся міць

Хочешь изменить мир — начни с себя!
13:58 

Разумовський

Хочешь изменить мир — начни с себя!
1. Треба розуміти, що Разумовський жодним чином не є про-українським.
2. Треба розуміти, що зазвичай Разумовський говорить достатньо специфічні речі.
3. При цьому треба розуміти, що Разумовський попереджав щодо Закарпаття (венгри та бурштин) та інші деінтеграційні речі (місцеві королькі) в Україні щонайменше з 2013 року.

а тому викладаю його нове відео



Відео, настільки анти-московське, що треба дивитись/слухати.
Так. з деякими специфічними речами, але якщо є час - переглянути цікаво (я 100% ще раз прослухаю).

@темы: язык, бСССР, Украина, Россия, Политика, История

11:05 

авіація

Хочешь изменить мир — начни с себя!
Originally posted by at Авиационный лизинг
В последние годы (с 2012) мне приходится тесно работать с вопросами лизинга ВС, их приемо-передачи и соблюдения лизингового контракта. С конца прошлого года, когда начался крах Трансаэро, имел возможность слышать отголоски того, как это происходит с точки зрения лизинговых компаний и активов (самолетов).

TRANSAERO

И вот я наткнулся на статью - голая правда про наши ВТБ, ВЭБ и Сбербанк, которые совершенно не умеют управлять авиационными активами. Впервые все честно, откровенно и по полочкам, без прикрас.

Российский лизинг: уроки десятилетия
www.aex.ru/docs/2/2016/4/24/2421

Прочитал от корки до корки.
Спасибо, Сергей Анатольевич!


Мені цікаво було прочитати статтю www.aex.ru/docs/2/2016/4/24/2421 для загального огляду.
Теорія
Лі́зинг (англ. leasing — оренда, майновий найм) — підприємницька діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна. Таке майно є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Лізинг — це довгострокова оренда машин і обладнання, видача обладнання напрокат. Лізинг дозволяє промисловим, торговим, транспортним та іншим підприємствам (орендаторам) отримувати в комерційних банках і лізингових компаніях (орендодавців) за певну орендну плату в довгострокове користування широкий перелік основних засобів.


А ось іншим буде цікаве у статті наступне:
… Давайте вспомним, что происходило в 2005-2006 годах? После террористических атак в США, система воздушного транспорта ушла в огромный «минус». Пройдя через большой спад, к рубежу 2005-2006 годов отрасль в международном масштабе снова вышла в прибыль, заработала свои первые 4 миллиарда долларов. Инвесторы снова поверили в привлекательность авиации для вложения в нее своих средств. Доля лизинговых компаний в объемах реализации стала приближаться к 25-30%. …

… Главное – в России стало появляться много-много денег. На этой волне ВТБ неожиданно купил 10% акций EADS (…. По состоянию на 13 сентября затраты на покупку 41 355 530 акций составили 997 млн евро (24,23 евро за штуку). . В итоге, акции пришлось продать, при этом понеся немалые финансовые потери.) и… потом резко их продал. Для меня это было знаковым событием. Денег было так много, что можно было вот так пойти и купить довольно большой пакет акций европейского промышленного гиганта EADS ….

… Прошло десять лет…
А теперь посмотрим, что творится в авиации России и всего мира в 2016 году. По прогнозам, мировая авиатранспортная индустрия заработает свою прибыль уже шестой год подряд, и она составит приблизительно 36 млрд. долларов. А в прошлом 2015 году прибыль составила 33 млрд. долларов при обороте свыше 700 млрд. долларов. Впервые return on capital («возврат на капитал» - пояснение самого Колтовича) превысил 8%, и также превысил average cost of capital («стоимость денег») для авиакомпаний (7%). Словом, впервые авиационная индустрия начала create value («создавать добавочную стоимость»). …

… Проверка через банкротство «Трансаэро»
… «Надо бы поскорее наши самолеты продать», - решили «ненастоящие лессоры». Возник вопрос: а сколько на свободном рынке можно выручить за эти самолеты? Оказалось, что отдельно взятый Boeing 747-400 или Boeing 777-200 без суффикса ER (вариант с двигателями Rolls-Royce) стоит в 3,5-4 раза меньше, чем зафиксировано на book value (балансовая стоимость актива). Так сколько же действительно стоят на рынке все эти самолеты?! …

… И вот недавно московские газеты проинформировали своих читателей о том, что chief executive officer (генеральный директор) одного уважаемого отечественного лессора, проникнувшись создавшейся ситуацией, собрал вещички и… пропал.

Лучшая практика

Перед тем как продолжить выступление оратора, внесем ясность. «Очень уважаемый лессор» - это, по всей видимости, «ВЭБ Лизинг». А человек, кто «проникся ситуацией» - бывший гендиректор Вячеслав Соловьев. По сообщению газеты «КоммерсантЪ», он «буквально исчез в неизвестном направлении». Однако на месте, во всяком случае, пока, остаются его коллеги и непосредственные начальники. О тяжелом положении ВЭБ свидетельствует и громкая отставка его бывшего руководителя господина Дмитриева. …

… После всего этого, что случилось с ними и с авиакомпанией в октябре 2015 года? Их нет, они исчезли… they just disappeared. CEO (руководитель) лизинговой компании тоже disappeared. Мне [долго было] не понять, как, почему, вот так все случилось?! Не подраться, не доказать… а просто исчезнуть. У меня такой ответ: значит, они были в немножко другом бизнесе. Когда «стиральная машинка» больше никому не нужна, ее просто нужно утопить. Вот такой ответ, про частный бизнес в России.

@темы: Экономика, Россия

16:55 

не треба нічого додавати

Хочешь изменить мир — начни с себя!
Originally posted by at Олена Степова: Правда войны:рисунок свердловского мальчишки покоряет "лнр"
Дети не могут врать. Даже, если очень нужно. Они могут мимикрировать, пытаться выглядеть правдиво в глазах взрослых, пытаться быть похожими на взрослых, но все равно скажут правду. Жестом, словом, поступком,полунамеком, выдадут то, что тщательно скрывают внутри.

Даже, если все вокруг врут и дети уже воспринимают это вранье, как правду, все равно в подсознании, в памяти, в генах сидит то, что ребенок не в силах контролировать. Сидит и выстреливает. Образом. Рисунком. Правдой.
В «лнр» «Общественное движение «Мир Луганщине» в рамках псевдопатриотического проекта «Не забудем, не простим», направленного на разжигание межнациональной вражды и попытки облагородить войну, развязанную Россией против Украины, провело конкурс детского рисунка.
Рисунок Пескова Влада Свердловской ООШ№8, который был номинирован на участие в городском конкурсе «На фронт» в 2014 году, а впоследствии, как лидирующий в «конкурсе», был передан в Луганск, признан одним из лучших в «лнр» и размещен на билбордах по всей «республике».
Рисунок о боли Луганщины. Правдивый, как сами дети. Правдивый, как сама война. «Никто не может остаться равнодушным, когда детские рисунки «кричат» о братоубийственной войне, о смертях и насилии, когда дети, пережившие военные действия и видевшие всё своими глазами, хотят донести до взрослых: «Мы хотим МИРА! Миру - мир, войны не нужно!».
Не зря по всей «республике» детские рисунки на билбордах именно с такими призывами. Было бы хорошо, если их увидит вся Украина!»,- написано на сайте пропагандистов «лнр».
И, знаете, я выполняю эту просьбу. В этом рисунке ВСЁ, что должен знать мир о войне в Украине.
Чистая, как довоенное небо Донбасса, детская непосредственная гениальность, с которой автор 13-летний Влад Песков сказал правду, о которой молчат взрослые Донбасса.
Смотри, мир! Смотри, Украина! Смотри, Донбасс!
Это здорово, что рисунок свердловского мальчишки на всех билбордах «республики». Это не пропаганда «укрсми», не пропаганда «свидомых», «нациков» и «укропов», как нас называют те, кто решил предать свою страну.
Это твой ребенок, «новороссия-лнр», взращенный твоей пропагандой. Смотри, как видят войну дети «лнр»!
На детском рисунке самолеты с флагом Российской Федерации, России, те, которых НЕТ в мирном небе Донбасса. Самолеты с триколором бомбят украинские танки.
«… детские рисунки «кричат» о братоубийственной войне, о смертях и насилии, когда дети, пережившие военные действия и видевшие ВСЁ своими глазами, хотят донести до взрослых…»- главный месседж билборда «лнр». Единственный правдивый за все это время. Русские самолеты над Украиной. Русские самолеты бомбят украинских военных на земле Украины. Русские самолеты с триколором, с русским флагом бомбят Донбасс! – вот, что увидел и нарисовал ребенок, переживший войну.
Ватники-пропагандисты-рашисты-путинолюбы-новороссы так заврались, рассказывая своим «освобожденным» гражданам, что «восставший Донбасс» «защищался» лишь тем оружием, которое «было трофейным», что забыл, забыл о том, что жители приграничных городов видят кто, что и откуда грохочет сталью по их улицам.
13-летний мальчишка из Свердловска сфотографировал в своем сознании правду войны, - самолеты РФ, летящие бомбить Украину.

Их там нет, - утверждают СМИ РФ и пропагандисты «лнр». Русские бомбят украинские войска,- рисуют дети войны. Не правда ли, рисунок ребенка лучшее из доказательств для Гааги?
Улетающий вдаль самолет с триколором соседней страны, сбрасывающий бомбы на украинскую землю и сеющий смерть, несет лозунг РФ «Мы хотим жить в мире».
Он как бы подчеркивает то, что русские самолеты летят далеко. В Сирию, в Германию, в Польшу, в Турцию. В мир. В мир, где хотят жить только русские. Это символ захватчика, символ запланированной дальновидной агрессии и распространения войны. Символ, которым мальчик из оккупированного города предупреждает весь цивилизованный свет, - они летят к вам. На первом плане самолет с российским триколором. Он сбрасывает бомбы на танк. «Украинский танк». Над самолетом детская боль: «Пусть будет проклят тот, кто дал приказ, начать войну, расстреливать Донбасс».
Лозунг над русским самолетом ставит все точки над «і», «ё» и другими знаками. Не украинская авиация виновна в смертях мирных граждан Донбасса, а триколорная. Именно ее, именно эту опасность и запомнили дети Донбасса. И рисуя войну, даже по заказу пропагандистов «лнр», они не могут нарисовать неправду. Именно эти самолеты видели дети Донбасса. Страшные слова проклятья, расположенные над русским самолетом не оставляют шанса пропагандистам, развернуть сознание ребенка против Украины. Донбасс проклинает тех, кто развязал войну, русских.
Я написала «украинские танки» в кавычках не случайно. На рисунке танки под желто-голубым флагом. Это не флаг Украины. Вряд ли 13-летний мальчик этого не знал. Знал. Государственный флаг Украины сине-желтый. Он не «перепутал» цвета государства агрессора, России. И «не перепутал» цвета государственного флага Украины.
Детская мудрость велика. Желто – синий - это возможное предупреждение миру. России все равно кого «любить», кого назвать «братьями». Достаточно погуглить, чтобы убедится, что «Сирия (Беларусь, Германия, Польша, Осетия, Абхазия и Россия) – одна вера, один народ, одна страна».
Русские приезжают в Украину, на Донбасс на танках с надписями «На Берлин», «На Прагу», «На Львов», «На США». Указав на горящем танке флаг страны, которая пока еще не принимает участие в конфликте, мальчишка, переживший войну, как бы предостерегает. Они могут на танках написать «на…» любую страну, которая не понравится/понравится русским.
Они просто будут бомбить. Убивать. И кричать «ихтамнет». И только дети, сломленные войной, пропагандой, горем, страхом всё равно будут рисовать правду, - русские самолеты, убивающие мир.
Билборды не просто шокировали Луганчан. Они вызвали восхищение. Страх перед откровением. Осознание правды о конфликте на Донбассе.
«Почему самолет с триколором, - удивляются в соцсетях жители Луганска, - разве нас бомбила не Украина? Кто разрешил открыто сообщать, что у нас была русская авиация?».
«Это безумно смелый поступок, - восхищаются героем в соцсетях, - громко, на весь мир заявить о том, что в небе Донбасса были русские самолеты, что русские войска открыто, принимают участие в этой войне».
«В «ОД «Мир Луганщине» такие тупые пропагандисты, что не увидели на плакате сообщение об участии в конфликте русских, а и выставили это на всю «лнр». Мол, полюбуйтесь, кто вас бомбил, и кого вы должны проклинать. Русские бомбят украинцев и это рисуют дети «лнр». Что, поступил приказ на слив России?»,- это уже с ватного форума.
Смотри, мир! Смотри, Украина! Смотри, Донбасс!
Дети, пережившие военные действия и видевшие ВСЁ своими глазами, хотят донести до взрослых, - Россия убивает!









allbeukraine.blogspot.com/2016/04/blog-post_27....

@темы: Политика, Россия, Трагедии, Украина

11:45 

доречі

Хочешь изменить мир — начни с себя!
Виключно до відома:

echo.msk.ru/programs/personalnovash/1750836-ech...


А. Невзоров
― Подождите-подождите, братцы, я специально для вас, из любви к «Эху Москвы» я вам хотел еще рассказать, я специально для вас нашел деяния Николая II, которые вам всем будут чрезвычайно интересны. Мне пришлось тут ворошить журнал «Императорская охота», это энциклопедия жизни и быта дворца российских императоров. Так вот, смотрите, во втором томе что мы находим? С 1884-го по 1911-й Николай II лично застрелил 11 582 собаки.

В. Дымарский
― Собаки?

А. Невзоров― Собаки.
В. Дымарский
― А зачем?

А. Невзоров
― Практиковался, скотина. И 18 679 кошек. Он занялся отстрелами собак с 1884-го года, когда ему исполнилось 16 лет. Он самым успешным считал для себя 1909 год, когда ему удалось застрелить 903 собаки.

А. Соломин
― Послушайте, ну, по сравнению с тем, сколько людей он погубил в годы Первой мировой войны, в начале особенно, собаки и кошки кажутся просто какой-то слезой божьей.

А. Невзоров
― Ну, вы знаете, к людям все уже привыкли, особенно привыкли в России, что люди – это расходный материал для любых забав и безобразий власти. А вот насчет кошек и собак и того, насколько интересной психологической характеристикой является этот факт… потому что вот так взять и застрелить 18 тысяч котов – друг мой, вы себя представляете в этом качестве? Я думаю, нет. И даже самых живописных и кошмарных злодеев нашего времени представить себе, методично отстреливающими из хороших мозеровских нарезных винтовок котов мы не можем. Поэтому на самом деле факт этот очень интересный, я его просто вот приберег для «Эха Москвы».


903 собаки да на 365 днів ... тобто щодня у середньому 2 або 3 собаки вбивати. І, мабуть, 3-4 кішки. :(

Микола 2 канонізований.

@темы: Кошки, Политика, Россия

11:32 

Ройзман

Хочешь изменить мир — начни с себя!
Ви колись чули про Ройзмана? Голову "Міста без наркотиків", а зараз мера Єкатеринбурга?
Ні? Дивно.

Чомусь у мене у френдленті з`явився анти-пост про нього:
Originally posted by at Несколько лет назад, камрады, я совершил большую ошибку ...
Тогда были выборы мэра Екатеринбурга. Вы все знаете, кого я активно поддержал. Последнее время мне многие этим пеняли. Теперь я расплачиваюсь за свою ошибку. Игоря Грома знал лично, не один год. И даже когда зазвонил колокол, тему не поднимал.

Но теперь вижу - и мне, и жителям Екатеринбурга, за свой выбор придется расплатиться сполна:



Это слова предполагаемого помощника Евгения Ройзмана, с которым он работает уже много лет, занимаясь аккаунтами в ЖЖ и соцсетях.

Мы отдали свой родной Екатеринбург тем, от кого слышим "Слава Украине", "Путлер", "80% россиян - фашисты".

Мы ошиблись, нам и исправлять.

Прошу распространить:


Я не зрозумів, а тому звернувася про допомогу до Гугла.
Що отримав?

ura.ru/news/1052176925
Бунт против Путина? Мэр Екатеринбурга Ройзман возглавил «украинский» пикет и получил татарский торт. «Полагаю, это серьезный удар по отношениям мэрии Екатеринбурга и Москвы». ФОТО
16:22 15 марта 2014


Ага, зрозуміло.
1,5 тижня це не термін. Дякую за новини. Все ж таки розумна людина Ройзман.

@темы: Политика, Россия

20:50 

?!

Хочешь изменить мир — начни с себя!
Originally posted by at Полиция РФ сможет дистанционно отключить двигатель любого автомобиля
Эту возможность обеспечит система ЭРА-ГЛОНАСС, установка которой становится обязательной с 2017 года



Нарушители ПДД и угонщики скоро могут стать практически беззащитными перед полицией: сотрудники правоохранительных органов одним нажатием кнопки смогут отключать зажигание у преследуемого автомобиля (да и вообще у любого). Такую возможность обеспечит система ЭРА-ГЛОНАСС, установка которой становится обязательной с 2017 года. Причем не только в России — систему нужно устанавливать на все новые автомобили, которые выпускаются на территории стран Таможенного союза. О вторичном рынке авто пока ничего не говорится.

О новых возможностях системы стало известно в ходе выездного заседания межведомственной рабочей группы по вопросам разработки и производства электронно-компонентной базы, проходившем в Зеленограде на предприятии «Ангстрем-Т», пишут «Известия». На данный момент ЭРА-ГЛОНАСС лишь передает сигнал об аварии с установлением точных координат инцидента, и помогает установить двустороннюю связь между диспетчером и пассажирами авто, попавшего в аварию. В ближайшем будущем функции системы будут расширены, и полицейские смогут отключать зажигание у любого автомобиля с ЭРА-ГЛОНАСС дистанционно.

Кроме того, с 2020 года полицейские смогут с точностью до 50 см установить местонахождение любого автомобиля (точность позиционирования объектов при помощи ГЛОНАСС должна достичь такого уровня именно к 2020 году, утверждают разработчики). Это означает, что нарушителей ПДД, которые, к примеру, выезжают на «встречку», вовсе необязательно будет ловить на месте нарушения. Вину водителя докажут данные с сервера ЭРА-ГЛОНАСС (да, это означает, что данные будут записываться).

Напомню, что в штатный режим система ЭРА вошла 1 января 2016 года. ПО для ЭРА создавала компания Luxoft. Аппаратное обеспечение предоставили «Техносерв» и «ЭнВижн». Площадки под оборудование предоставили «Ростелеком» и «МегаФон», каналы связи арендованы у «ВымпелКома», «МегаФона», МТС и «Ростелекома».

источник



Це ... слів неможливо знайти... точніше щоб не лаятись!

Коли Потапенко попереджав, що за далекобійниками наступні володарі звичайних авто - я в це вірив.
Але так швидко?!

Можливо фейк? Але ну дуже правдоподібно!

@темы: Политика, Россия, Экономика

Некоторые сюжеты из жизни Garkin-а

главная