Трішки конспірології.
Зараз Старий Світ якими війнами займається? Економічними? Нехай в нас війна «змішана», але там перейшли на економіку.

Є вторгнення Росії в Україну. Загарбнення частини території, на частині підтримується бунт. Порушений міжнародний договір про безпеку.

Розглянемо економічний тиск.
Росія залежна від експорту енергоресурсів?
Найпростіше це виглядає як: доходи = обсяг*вартість.
Трохи розширимо: Доходи = обсяг реалізації*(вартість продажу – вартість транспорту – вартість видобутку).
Відповідно для зменшення доходу що треба робити:
1. Зменшувати вартість продажу.
2. Зменшувати обсяг реалізації.
3. Збільшувати вартість видобутку.
4. Збільшувати вартість транспорту.

думки, мої думки

На що більше за всього звертають увагу? На вплив пп.1 і 2 та їх комбінацію.
Зараз відбувається стрімке падіння ціни при постійному зменшенню обсягів реалізації Росією енергоресурсів у Європі.
Можливо через деякий час ми побачимо, як вартість енергоресурсів збільшиться, але грошовий потік до Росії буде постійним, оскільки зменшиться обсяг споживання (почнеться постачання з Ірану, буде збільшено постачання Іраком, постачання з США).
Але якщо конспірологія працює, то загальний дохід Росії від продажу енергоресурсів або не буде збільшуватись, або буде збільшуватись несуттєво (особливо порівняно з початковим доходом).


А зараз поглянемо на що витрачаються доходи.
І тут побачимо, що Росія здобула собі декілька коштовних напрямів – фінансування військових втручань (Донбас, Сирія) та територій (Крим).
І що ж робить Україна останнім часом на цьому напрямку – вона збільшує витрати Росії на загарбнених територіях!
У минулому році Росія витратила на Крим приблизно 160 млрд. руб. У вигляді дотацій (4-5 млрд. у.е.?).
У цьому році щонайменше планували витрат на суму більшу за 130 млрд. руб.
Продуктова блокада – це потреба залучати кошти на організацію маршрутів постачання продуктових товарів.
Енергетична блокада – скільки вона б не тривала, але це змусить Росію терміново витрачати кошти на будівництво моста Крим-Краснодарський край. Витрачати, не дивлячись на економічну доцільність. Витрачати, не дивлячись на рівень «откатов» при будівництві (а що вони будуть суттєвими – це й сперечатись не треба!). Тому що «престиж»!
Скільки витрачається на утримання вторгнень – невідомо. Але ці кошти також будуть суттєвими (як, наприклад, вартість збитого Су-24 news.liga.net/news/incident/7369682-genshtab_tu... , що, мабуть, буде обґрунтуванням для подальшого вже наземного вторгнення у Сирії, тобто подальшого збільшення витрат) .
І це усе на фоні суттєвого погіршення рівня доходів.
Коли треба зменшувати соціальні виплати. Зачиняти медзаклади. Забирати пенсійні накопичення.
Так, «башни» працюють гарно, але рівень невдоволення населення у Росії буде збільшуватись.
А тут витрати на Крим… Сюрпрайз!



Ps. До речі, як воно усе практично одночасно – Крим, що залишився без електропостачання, та збитий Турцією (Турцією! Карл! npubop.livejournal.com/3055488.html ) Су-24 .
Конспіралогія?

@темы: Газ, НАТО, Политика, Россия, Украина, Экономика

---

24.11.2015 в 07:22

Пишет GreegAV:

Полтора года назад...
Мне предлагали оценить крутизну хуйла с отжимом Крыма и "я бы оценил если бы не был хохлом".
Предлагаю заценить обучаемость "тупых хохлов"

Раджу також згадати, як деякі раділи, коли у 2009 році Україні Раша перекрила газ.
Ну що ж, дехто зараз відчуває теж саме, що й українці тоді.

@темы: Газ, Политика, Россия, Украина, Экономика

---

...


Взять хоть случай 2 июня, когда над Луганском пролетал украинский штурмовик Су-25 «Грач», поддерживая украинских погранцов на аэродроме, примыкающем к городу, и что-то ебануло по Луганской ОГА.

Ой, сколько воплей и визгов было со стороны ваты! Хотя, вообще-то, штаб противника — это совершенно легальная цель. Это то, что российская авиация в Сирии уничтожила уже в количестве 400+ штук (или уже 4500+ ?). И всем плевать, если там какой-то невинной секретарше ножку оторвёт.

Как по мне, к тому моменту, к началу июня 2014 — украинцам стоило бы сбросить по ФАБ-500 на все захваченные мятежниками административные здания. И похер, чего там будет с секретаршами.

Но вот анекдот в том, что тогда Украина не атаковала даже такие очевидные цели. Ну как же? Ну там же мирные люди?

...

@темы: Политика, Украина

---

Це перша частина (зараз слухаю другу).

Усього - 5 (п`ять!).

Навіть з цих частин видно, як чоловікам важко. Скільки зусиль вони прикладають, щоб зміни були на краше.
І це інтерв’ю. З журналістом. Упередженим, але журналістом.
Уявіть, як їм важко спілкуватись з посадовими особами, особливо з перевіряючими.

Дуже раджу прослухати/подивитись.

@темы: Экономика, Украина, Политика, НАТО

---

З приводу падіння А-321.
Український сегмент Інтернету чомусь активно почав "наброс" гівна на вентилятор.

Гарно написав Богдан Яременко: "Якось дивно дуже навіть розумні люди у ФБ примудрилися заплутатися в трьох соснах: просте питання - смерть безневинних людей не може бути причиною радості чи задоволення - переплутати з ще простішим питанням - ми не можемо і не повинні висловлювати їм співчуття.
Співчуття - це форма солідарності.
Як можна бути солідарними з організаторами столітнього процесу фізичного винищення України та українців?
Росіяни не заслуговують на наше співчуття."

Яка нахрен солідарність?!
Радіти - ні.
Співчувати - також ні.

Про це також гарно написав Бабченко -

Originally posted by at Жизнь в Мордоре

Друзья мои, не спрашивайте меня, что я думаю по поводу упавшего самолета. Я ничего не думаю. В этой стране всегда все падает, тонет, взрывается. Самолеты, "Булгария", Саяно-Шушинская ГЭС, "Протоны", Глонасс, "Курск", рейсовые автобусы, вертолеты, самолеты, автомобили, дома, казармы, бытовой газ, терроризм, поезда метро, война, "Невский Экспресс", попы на "Феррари", зампреды "Лукойла" на Мерседесах, президент "Тоталь" во Внуково, "Хромая Лошадь" и что угодно еще. Убийство собственных (и если бы только собственных, теперь еще и чужих) граждан в войнах и всевозможных катастрофах из-за коррупции и разгильдяйства - естественное состояние этой страны. Это надо принять, как данность. Или менять эту страну. Вот и весь выбор. Я лично - за второе. Но пока этого нет, надо понимать, что тюрьма, убийство, авиакатастрофа, теракт, пьяный мент Евсюков и масса других возможных вариаций - объективная данность существования в этой стране. Собственно, даже уж и причина не интересна. Техник ли забивал навигационные приборы кувалдой, керосин ли в поставляющей кампании воровали и разбавляли ослиной мочей, стажер-диспетчер ли вывел снегуоборщик на взлетную полосу во время разгона, фрион ли залили в систему пожаротушения… Эта страна можт убить тебя в любой момент сотней самых невероятных непредсказуемых способов. Хотя чего там "непредсказуемых" - все это как раз таки и предсказуемо, как валенок. Я, безусловно, выражаю соболезнования. Мне правда жаль. Но вот что касается того ужаса, того ощущения непоправимости каждой смерти, уникальности каждой потерянной человеческой жизни - нет, этого уже нету. Я уже привык. Цинизм - единственное чувство, которое продуцирует эта страна. Я уже привык. Привык к смертям, катастрофам и трагедиям. Здесь так принято. В Мордоре по другому не бывает. Не может быть. И не будет. Пока все не взорвется ко всем чертям окончательно.

Ми співчували Біслану.
Ми співчували Курську.

Вони раділи загибелі наших бійців під Дебальцево, Іловайськом.
Вони раділи падінню МН17.

Їм похрену коли замовчують наслідки від смогу у Москві, чергових пожарів лісів або також чергових повенів.

Трапилось - ну й трапилось. Їм не звикати.

@темы: Украина, Трагедии, Россия

---

09.10.2015 в 08:50

Пишет listik22:

Просто Пугачёва взяла и случайно вышла и случайно спела свою старую песню
в коментах по ФБ ватный вопль " Старая сука ! " Старая сука - это успех Алла .)))))) Но Россия опять вернулась в режим иносказания .

Пишет Gark:

09.10.2015 в 12:08

1984 Святая ложь Пугачёва Алла Костюрин Диомид Cтуд.: 1984 г. 2015 г. (Исполнена на новой волне (2015)

ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%...

URL комментария

Пишет Gark:

09.10.2015 в 12:12

... , мабуть, з досвідом цю пісню по іншому виконала.
І я цю пісню також не пам`ятав.
Але зараз - як вона торкає...

URL комментария

@темы: Музыка, Политика, Развлечения, Россия, Украина

---

26.09.2015 в 08:08

Пишет jams:

26.09.2015 в 06:53

Пишет listik22:

Украинский контент

Эта картина - работа словацкого художника Радо Явора и создана она на основе реальной истории.

Командир танка, украинец Артем Абрамович, пошел на таран российскому ького Т-72. Это решение стоило ему жизни, но помогло спасти АТОвцив, которые отступали.

Посмертно Артем был награжден орденом Героя Украины. Автор назвал каритну "Подсолнухи" ... Просим репост, чтобы об этой истории узнали как можно больше украинского. Помните своих Героев!

@темы: Украина, Трагедии

---

16.09.2015 в 09:38

Пишет jams:

я себя поздравляю. теперь у меня отличный ФошЫздский дневник )))

@темы: Украина, Россия, Развлечения, Политика, Музыка

---

@темы: Украина, Трагедии

---

www.facebook.com/igor.tkachuk.900/videos/148460...

запись создана: 07.07.2015 в 09:22

@темы: Политика, Россия, Трагедии, Украина, язык

---

16.05.2015 в 08:31

Пишет jams:

підтримую обома руками

16.05.2015 в 05:56

Пишет Mister_Key:

Об адекватности.
Хіба мати винувата, що дитина дурнувата(с).

Это я не о себе, если что. Это я о некоторых представителях Московии.
Дорогие все. Если кто-то ещё до сих пор подозревает меня в адекватности (я в последнее время увидела массу странных значений этого слова, и основное - это быть удобной, вежливой и не давать представителям небратского народу поводов расстраиваться) - забудьте, ладно?
Нет. Ну как меня это умиляет, я не могу вам передать. Ребята, ваше ёбнутое государство воюет с моей страной. Ваш ёбнутый на всю голову народ эту войну массово одобряет и мечтает весь мир подорвать к ебене матери, наряжает младенцев в гимнастёрки и обещает повторить миллионы смертей. Ваши ёбнутые на всю голову депутаты (теоретически вы их сами выбирали, и нечего на зеркало пенять) пишут и принимают ёбнутые законы, ваши тролли ведут натуральную войну в сети, ваши бабки у метро верят в ужасных бендер, господи, да этот список бесконечен - и вы ждёте от меня адекватности? Вежливости, может быть? (Это слово ваши выродки тоже испортили, и от словосочетания "вежливый человек" украинца передёргивает - и справедливо передёргивает, а вы ставите им памятники). Довоенной похуистичной либеральности к политическим взглядам? Спокойного и взвешенного отношения без предварительного выяснения, кто перед тобой, собственно, стоит? Размеренной дискуссии с сытым и надменным представителем народа-агрессора - после того, как побывала в ожоговом на Краковской - и там до сих пор лежат наши парни?
Вы, может быть, думали, что это шуточки всё? Что вам не вспомнят и не напомнят, как-то всё это кончится, затрётся в памяти, и вы дальше будете сидеть в интернетиках и не слышать в свой адрес неприятных слов только на том основании, что вы - представители проигравшего и совесть, и уважение, и будущее народа?
(Я думаю, все, у кого есть голова на плечах, понимают прекрасно, какой народ проигрался так, то дальше некуда).
Не забудут. А вы как думали?
Нет, пока ещё можно приехать в Киев, например, и не получить по лицу - но ровно до того момента, как вы откроете свой милый великорусский рот и ляпнете что-нибудь типа "нууу, у вас вот тут не то и это не это... как нахуй? За что-о-о?"
Вы пока ещё не поняли, или не до конца поняли, за что. Почему то, что прокатывало раньше, не прокатывает сейчас. Но вы поймёте, непременно - и некоторым разъясню лично я.
Да, это травма. Ещё какая, чёрт возьми, это травма не то что на всю жизнь - на десяток поколений вперёд. Конечно, когда-нибудь это зарастёт, но спешу вас расстроить - мы до этого не доживём.
Потому что есть вот такие дети, а у них будут их дети. Как думаете, что им расскажут мамы?

Что дедушку на войне убили русские. И это будет правда. Это не заживёт. Это уже происходит, понимаете?
Так вот, к чему я это всё. Когда какая-нибудь прекрасная душа приходит ко мне и начинает лепетать о том, что ну вот, не всё же плохо в России, вот и то, и это, и вообще нельзя же так обобщать и куда подевалась моя адекватность (читай - удобство, ведь мы же можем, как до войны, мирно пообщаться на вольные темы и какая-то я стала злая, с чего бы это, да), а она ведь против войны, да-да, конечно, против, только жизнь - такая жизнь, надо учить детей, делать ремонт, ну пару раз повозмущаться для очистки совести, и т.д., и т.п., я это всё воспринимаю совершенно однозначно.
Как призыв не нагнетать обстановку вокруг еврейского гетто, не всё же там плохо! И в родном Дойчланде не всё плохо, вон какой экономический рост, расширение территорий и прочего! Учёные бегут - ну так они евреи. Или проплачены госдепом. На лесбиянок и геев заводят дела и обязывают нашивать розовые звёзды - ну так они извращенцы. И так далее, и так далее. Но ведь не всё так плохо!
ШТОБЛЯДЬ?

Ребят. В самом лучшем случае, простите уж мою грубость, вы свою страну просрали. И решаете в ней теперь не вы, а вот эти вот, чёрные.
Мне вас - лично вас - по-человечески слегка жаль. Раньше было жальче, ну так раньше меня ещё хватало на эту природную жалость к попавшей в ловушку мышке, например. Теперь не хватает. Если бы вы каждый день видели то, что вижу я - и вас бы не хватило. Забудьте. Какая ещё нахуй адекватность? В войне победим, освободим свою землю, а захватчиков и оккупантов пристрелим, тогда будет адекватность. Может быть. Но вам она, спешу заверить, очень не понравится. Да, даже самым либеральным из вас.
Мало кому, знаете ли, нравится каяться, коленками вытирая брусчатку на улицах Киева и прося прощения, особенно когда вы же сами были ни при чём и вообще воспринимали Украину как милую игрушечную страну со вкусной едой и добрыми, глупыми унтерменами, которые суть почти русские, но вот нравится им гопак плясать и коверкать язык в мову. Игра такая.
Так вот, к чему это я. А не пойти ли вам нахуй?
Вы - в лучшем, повторяю, случае - проигравшие. Просрали все рычаги влияния на своего взбесившегося Молоха - так сидите, бля, и не чирикайте. Кто станет слушать импотента, который в собственной стране нихуя не смог, но пришёл учить чужую, как ебаться? Вы проиграли - но сидите по тёплым квартирам. За ваш проигрыш платят наши парни, наша измученная нация. Наш народ.
А кто платит - тот и заказывает музыку.

Конечно, это травма, да, я сознаю. А у вас не травма? Семьдесят, сука, лет прошло, кости ещё лежат по распадкам - кости ваших же солдат, ваших несостоявшихся дедов и отцов! - и вы решаете, бля, повторить, бля? На моей земле в качестве полигона?
Это уже даже не нахуй, а в принципе нет таких слов. Некуда послать, чтоб было адекватно.

Закончить хочу стихами, которые в порядке сохранения психики пишет моя мама. Советского воспитания человек, вы понимаете, все эти "сколько раз ты встретишь его - столько раз его и убей" и "интернационализм и дружба народов".
Так вот, прошёл год. Чуть больше года, на самом деле. Хлебнуть довелось полной ложкой.
Цитирую:

21 травня 2015 року в Україні святкуємо День вишиванки

Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольору мої, два кольори:
Червоне – то любов, а чорне – то журба
Дмитро Павличко

Втомились ми від клятої війни…
Але - стоїть дитина в вишиванці.
Ні, не в театрі, не на сцені в танці –
На вільній вулиці коханої землі.

Кікімори для хлопців плетемо
І сітки захисні на всі сезони,
А хочеться - забувши про погони,
Зробити вишиванку для нього,

Для кожного, хто стримує війну,
Стоїть за честь під обстрілами «Граду»,
Не форму для військового параду –
Сорочку, щоб відводила біду…

Сорочка та – краса і оберіг,
Її малюнок - як молитви слово,
Щоб вистояв, вернувся щоб здоровим,
Своє майбутнє збудувати зміг.

Хай скажуть – «не на часі це» ! А жаль…
Кохання вишиваю та печаль…

О. Майська

@темы: Политика, Россия, Трагедии, Украина

---

08.05.2015 в 23:22

Пишет Неназванный:

Сегодня я вдруг осознал одну простую и очевидную вроде бы вещь. СССР больше нет. Не спешите крутить пальцем у виска, я знаю, что СССР распался в 1991-м. Но. Вот у меня в дайрике есть россияне - и они описывают победобесие, которое происходит в России. Кто-то даже поддерживает (в смысле из тех, кого я читаю). И вот Украина, то, что я вижу. Вспоминают не про победу, и даже не про войну - вспоминают про людей, про ветеранов, про своих дедушек и бабушек, что они говорили... На официальном уровне День Победы отмечается как день прекращения самой страшной на сегодняшний день бойни, с посылом не повторить эту бойню никогда! Да и другие бывшие республики, а ныне независимые государства, пожалуй впервые за все эти годы избирают самостоятельные символы и знаки, свою собственную тональность и подход к отмечанию 9 мая.

9 мая для меня, увлекающегося сборными моделями техники Второй Мировой войны, сына и внука советских офицеров - всегда был особым днем. Не праздником, нет - еще в конце 80-х я уже осознавал масштаб трагедии, хотя тогда еще не знал множества подробностей. Но я его отмечал, ибо вся та боль, о которой я читал в книгах о войне, видел в документах, в хронике - она в этот день прекратилась, хотя бы на уровне официального документа. И потому я смотрел и парады Победы в Москве, и не разделял конкретно в этом деле Украину и Россию - ибо воевал-то Советский Союз, все вместе!

В прошлом году боль от российской агрессии не позволила мне доделать диораму с советской самоходкой СУ-100, а планировал как раз к 9 мая ее закончить. Я вообще не мог смотреть на советскую технику.

А сейчас - сейчас я спокойно делаю эту самоходку, и будут фигурки советских солдат, пока еще не знаю, какие. Потому что все, СССР нет, последняя ниточка, связывавшая Украину и Россию - совместная победа над нацизмом в 1945 году - оборвалась, обрушилась под весом миллионов георгиевских ленточек, которые повязывают себе куда угодно новые нацисты. Желающие смерти мне и моей семье только потому, что я учу ребенка украинскому языку. Даже не просто желающие - а прямо на это работающие. Нет, Россия - это не СССР. Даже не правопреемница СССР. Я не знаю, что такое нынешняя Россия, но я знаю, что СССР больше нет совсем даже в виде посмертного присутствия. Это абсолютно мертвая история. И потому я могу сейчас спокойно работать над моделью самоходки СУ-100, и точно так же спокойно могу работать над немецкой техникой (над немцами я и раньше мог работать спокойно - нацистская Германия реально умерла в 1945-м). Это просто история, она не укусит - в отличие от нынешнего российского мифа о войне, победе и русском солдате... Но к истории то, что происходит сейчас в России - пока отношения не имеет.

@темы: бСССР, Украина, История

---

Originally posted by at Видеодайджест StopFakeNews #56. НАТО, Познер и фейк о фильме про Чечню

http://www.stopfake.org/videodajdzhest-stopfakenews-56-nato-pozner-i-fejk-o-filme-pro-chechnyu/

http://www.stopfake.org/?p=10196

StopFakeNews #56.

В этом выпуске: Убийство журналистки, совершенное месяц назад, представили как актуальное; НАТО опровергает слова Лаврова о распространении ядерного оружия; а кадры из «документалки» о Чечне оказались отрывком из художественного фильма.

@темы: Политика, Россия, Украина

---

Originally posted by at Митинг в Луганске. Порошенко сука дай денег

Хунта бендеровская! Мы, сепаратисты ЛНР и ДНР, требуем: дай денег и жрать!

Відповідь буде на зрозумілой для них мове: "Нахуй!"

@темы: Трагедии, Украина, Экономика

---

Дивують мене ці люди.
Facebook , Livejournal –усюди розмови: «Здохло Пухло чи ще ні?».
По-перше, навіть якщо здох. Що с того? Прийде Кужегутович до влади. Так, виникне багато питань чи зможе він утримати усі важелі впливу. Також він буде змушений домовлятись з західними лідерами. На якийсь час (мабуть) вчухнуть бойові дії на Сході України. Чи Ви сподіваєтесь, що буде так, як написав starshinazapasa.livejournal.com/839071.html ?
По-друге. Якщо в нього якась суттєва хвороба. Так, побажаємо невиліковної і найболючішої (усе рівно, через те, скільки людей через нього страждають, цього побажання замало для нього). Але хвороба відступає і Пухло зі своїм ху*ло знову на екранах ТВ. В усіх, хто почав сподіватись на краще, одразу розчарування, втрата настрою та негарні думки. І треба нам таке?
По-третє. Здох Пухло чи ні, усе рівно для нас буде найголовніше одне – розвиток країни. Економіки. Армії. Людей. Родина.

@темы: Политика, Россия, Украина, бСССР

---

06.12.2014 в 03:01

Пишет jams:

просто в репост - не пожалейте часа времени, послушайте

05.12.2014 в 21:11

Пишет listik22:

интервью Оленой Степовой , той самой чьи записи в эпицентре войны заставляли нас надеяться , смеяться и плакать ...
Чью боль мы раздели на всех ...Она держалась до последнего , но она сейчас выехала , теперь из её записей будет книга
( а вы думали плакали только мы одни ? и среди нас не было издателей ? )
а ещё она даёт большое интервью и рассказывает .........без своих шуток которые смягчали историю войны , просто рассказывает .

@темы: Украина, Трагедии

---

news.rambler.ru/28175125/

Вопрос политизации поставок в Южную Европу российского газа сочли снятым в США



Це … феєрично!
1. Усе, що вимагав ЄС – це вільний доступ до газопроводу інших сторін. Не забороняв, а вимагав привести до відповідності з чинним законодавством ЄС.
2. «Проектная мощность нового морского газопровода в Турцию предусматривается такая же, как и у «Южного потока» — 63 миллиарда кубометров газа в год.»
У 2013 році Раша поставила до Турції 26,6 млрд. куб.м . Додаємо ще 63 і отримаємо практично 90,0 млрд куб.м.

« … в 2010 році через українську ГТС транзит російського газу до країн ЄС склав 95,4 млрд. куб м, в 2011 році - 101,1 млрд. куб м …»

Тобто замість «монополіста» української ГТС отримають турецького монополіста. Мусульманську державу (вказую на постійно зростаючу напругу у російському середовищі у взаємовідносинах з мусульманським населенням – кримські татари, чеченці, дагестанці, вихідці з країн бСРСР).
Логічно, чи не так?
3. Чекаю відгуки в Інеті щодо витрат, які будуть «закопаны» у звёязку з звершенням будівництва «Південного потоку», а також щодо майбутнього такого транспортування природного газу – в т.ч. наявність вільних потужностей для транспортування таких обсягів у ЄС, відповідності тому ж законодавству, наявність механізмів фінансування.
4. Доречі, щодо загрози з боку НАТО. А нічого, що Турція – член НАТО? Не має намір поширіювати співробітництво з НАТО, а в подальшому стати членом НАТО.
Турція ВЖЕ член НАТО.
«Стандарты, они такие стандарты» (с)

@темы: Газ, НАТО, Россия, Украина, бСССР

---

Зайшов на СевФорум переглянути, а що вони пишуть та що читають.



Набір тем наводить на думку, що півроку під Москвабадом дуже суттєво вплинув на їх точку зору

@темы: Политика, Россия, Украина

---

Сьогодні 7 місяців, як сім’я втратила батька.
Тепер для нашої сім’ї 26 квітня це не лише річниця Чорнобильської трагедії, але це ще і сімейна трагедія.
Гострий лейкоз крові (монобластний).
Страшний діагноз.
Тато тримався практично місяць, але, але…
Скільки зі смертю батька пов’язано емоцій …
Але найбільш сильна – це зневага до тих, хто творив безлад у моїй країні та підтримував тих, хто це робив. Крим, Донбас.
У цей час сім’я не мала змоги зосередитись лише на допомозі батьку, оскільки, усе рівно, ти читав новини, ти повинен був думати: «А що далі? А якщо це лихо добереться і до Києва?».
Зміна курса гривні? Неважливо! Головне – дістати ліки (були задіяні усі знайомі), а також здати аналізи та кров, щоб зробили тромбоконцентрат.
Головне – провести усі аналізи, стабілізувати стан батька, щоб була можливість розпочати хіміотерапію. Мамо була вимушена бути увесь цей час поруч з батьком (ми сподівались, що перебування батька у лікарні вже досить для нормального нагляду за його станом, ага, зараз… якщо нема поруч рідного, який турбує і турбується, то що перебуває хворий у лікарні, що ні, наскільки важкий його стан – деяким лікарям не має значення – у них своє життя).
Так, шанси батька з таким діагнозом були невеличкі. Враження кісткового мозку у його роках – це також вирок (ніхто пересадку йому робити не дав би – це лише для молодих людей, а враховуючи % його враження … ).
Але сім’я сподівалась, гнала від себе лихі думки, а також (по мірі можливостей) налаштовували батька на одужання.
І так, ми змогли розпочати хіміотерапію. Але організм батька її вже не витримав .
І ще раз – це на фоні подій в Україні.
Так, коли біда у твоїй сім’ї, ще більше розумієш яка трагедія відбувається у тих, хто опинився у Лугандоні. Ще більше розумієш, яке горе приходить у сім’ї, у яких гинуть рідні захищаючи нашу Країну. Або коли рідні гинуть через дії терористів.
І на усьому цьому фоні ти читаєш відгуки росіян. Які зневажливо відносяться до українців, принижують їх та їх гідність.
Співчуття їм?! Ні, це не до мене. Не після цього.
Скільки моїх нервових клітин згоріли у той час... Так, не перебуваючи на передовій і не тримаючи зброї в руках. Але відчуваючи власну трагедію, співчуваючі лиху інших…

Вічна пам'ять тобі тато.

@темы: Украина, Трагедии, Семья

---

17.11.2014 в 16:18

Пишет wagner:

Кстати, Путин наконец-то чётко сказал вот что:
Я глубоко убеждён, что никаких нарушений международного права Россия не допустила. Да, я не скрываю, конечно, это факт, мы никогда его не скрывали, наши Вооружённые Силы, прямо скажем, блокировали вооружённые силы Украины, расквартированные в Крыму

Читать далее: inosmi.ru/world/20141117/224316698.html#ixzz3JK...

Мені цікаво, після цих слів, хоч хтось з росіян, які волали, що "жодних російських військових у Криму нема!" вибачиться?
Так, розумію, що ні.

До речі, звинувачення та вирок по стягненню коштів на користь ЮКОСа також базувались на словах Хуйла.
Чекаємо повторення?

@темы: Политика, Россия, Украина