• ↓
  • ↑
  • ⇑
 
Записи с темой: История (список заголовков)
21:52 

не зрозумів ...

Хочешь изменить мир — начни с себя!
як jams пройшов повз такого відео?!

Originally posted by at КТО И ЗАЧЕМ ПРИДУМАЛ "РУССКИХ"




@темы: История, Россия, Украина, бСССР

20:54 

не бачив

Хочешь изменить мир — начни с себя!
21:02 

позабутий розділ

Хочешь изменить мир — начни с себя!
"Расса – это история генофонда" (с) Возникновение рас. Станислав Дробышевский. 17.09.2016


@темы: История, Фраза

20:39 

Хочешь изменить мир — начни с себя!
17.08.2016 в 18:48
Пишет listik22:

краткая история Украины за 1, 5 минуты


URL записи

@темы: Украина, История

14:45 

щодо православ`я

Хочешь изменить мир — начни с себя!
Нижче викладений текст в дечому дуже сильно перетинається з відео Розумовського gark.diary.ru/p209094036.htm . Цікавий збіг думок двох різних людей.

Originally posted by at Свирид Опанасович про Всеправославний собор.
Свирид Опанасович


Доброго здоров’я, друзі! Сьогодні на Криті стартував Всеправославний собор, а це подія, про яку варто написати. Бо це таки унікальне історичне собитіє.

Була б це подія чисто богословська, дідусь би нічого й не писав, бо теологія діло тонке, тут легко впасти в єресь дилетантизму. Але собор густо замішаний на політиці, при чому не лише останніх років, а мінімум кількох останніх століть. А значить єсть предмет для ізученія і для сільської політології і для сільської історіографії. Тому дєдушка, попоравшись по хазяйству всідається до комп’ютера, щоб широкими мазками окреслити історико-політичний контекст проісходящого. Бо пишуть про цей собор багато, але не все там понятно. Ну і єстєственно РПЦ МП проводить свою гібридну інформаційну кампанію, шо призводить в головах малознакомої з історією вопроса общественності до ще більшої сум’ятіци. Ітак.

Зауважимо, що чисто всеправославних соборів в історії ніколи ще не проводилося. Проводилися Вселенські собори і останній з них, признаваємий православною церквою, состоявся в у Нікеї в 787 році, тобто якихось 1229 років тому. Там помимо православних батюшок присутствували і якісь подозрітєльні легати з Риму, які проти рішень собору не возражали, що й дало пізнішим історикам церкви наректи ІІ Нікейський собор Сьомим Вселенським. Тобто таким, рішення якого об’язатєльні і для Східного і для Західного християнства.

На тому соборі, кстаті, рішалася судьба художників – чи можна їм малювати ікони, чи ні. Церковні ієрархи тоді проявили консенсус і твердо стали на захист творчої інтелігенції: іконоборчество було посрамлєно, художники отримали свободу дій і за кілька століть з’явилися Рафаель, Леонардо да Вінчі та Мікеланджело. Та й взагалі християнські споруди прибрали вигляду культурно-мистецьких закладів, що сприяло широкому притоку в лоно церкви не позбавлених художнього смаку неофітів.

Україна участі в тому собору не брала з об’єктивних причин, бо наші предки в ті прекрасні часи вопросами релігії не парилися, в нас панували ліберальні порядки, кожен вірив у шо хотів. Але коли християнство ствердилося і на території сучасної України, то і рішення Сьомого Вселенського стали для нас обов’язковими, у чому нескладно пересвідчитися, якщо ми заглянемо в Софійський собор, або в будь-яку іншу церкву - в кожній з них ми побачимо лики святих та інших подвижників.

Після того Вселенські собори не скликалися, Західна і Східна гілка християнства пішли паралельними шляхами, час від часу проклинаючи одна одну і звинувачуючи в єресі. Католицька церква проявила більшу схильність до самоорганізації і централізації та з метою збереження єдінообразія, продовжила практику проведення своїх соборів, дедалі більше віддаляючись від східних єдиновірців. При чому, католики зачастили і проводили свої собори чуть лі не кожне століття, щоразу привносячи в богослужіння шось свіженьке. Так, наприклад, на останньому Ватиканському соборі у 1960-х роках католики відмовилися нарешті від обов’язковості літургій латинською мовою, що було зустрінуто широкими верствами слабо обізнаних з латиною католиків з нескриваємим полегшенням.

Православна ж церква в силу багатьох специфічних чинників своїх соборів не проводила, що й призвело до непорушності багатьох церковних канонів на словах, а на ділі – до повного разброду і шатаній у щоденній церковній практиці. І величезну деструктивну роль в цьому відіграла (і продовжує відігравати) Москва, но об етом нєсколько позже.

Ітак, коли в 1453 році Константинополь був захоплений османами, православний світ пережив справжній шок - здавалося, що небо впало, насувається апокаліпсис. Но османи, всупереч твердженням російських шкільних підручників з історії, показали, що вони не тупі і проявили історичну прозорливість. Та не стали знищувати посаду Константинопольського патріарха. Зрозуміло, що не через гуманне ставлення до православних, а з політичних міркувань: корисно мати в себе у Стамбулі релігійного лідера не ще завойованих народів Південної і Східної Європи.

На той час в Україні відбувалися свої карколомні події: Київ, ослаблений монгольським завоюванням і подальшими політичними катаклізмами, все одно продожував залишатися одним з центрів канонічного православ’я. А вплив Київської митрополії, яка історично входила до складу Константинопольського патріархату поширювалася на величезні території, включаючи і політичне новообразованіє, відоме під назвою Московського княжества.

Но московські правителі, користуючись одночасним ослабленням Константинополя та Києва вдарилися в сіпаратізм і, проголосили у 1448 році ніким не признаваєму Московську православну церкву. Самі собі призначали митрополитів, ті висвячували нижчих священиків, котрі правили службу як собі хотіли, бо здебільшого не вміли писати і читати. Пізніше, коли в Московське царство приїхали випускники київських духовних закладів, вони були в льогком аутє від вольностєй, які дозволяли собі під час богослужінь неграмотні московські батюшки. Почалося наведення порядку, шо єстєственно викликало церковний розкол, появилися старообрядці, але це вже зовсім інша історія.

От у чому московська церква завжди проявляла резвость, так це у викраденні ікон, інших святинь та у взятті в заложніки авторитетних церковних діячів. І початок цьому процесу ще в ХІІ столітті поклав владімірський князь Андрей “Боголюбський”. Який у 1169 році завоював і сплюндрував Київ, вивізши до себе у Владімір чимало київських і вишгородських святинь. Потом, щоправда, владімірці получили від киян, (яким на допомогу поспішили галичани), добряче по пиці, князя Андрея зарізали свої ж, але ікони владімірці в Київ так і не повернули.

Непризнаваємою Московська православна церква залишалася майже півтори століття, аж до 1589 року, коли Борису Годунову вдалося нарешті заманити в Москву і півроку утримувати в якості заручника константинопольського патріарха Ієремією ІІ Траноса. У Москві тюремна справа завжди стояла на висоті, тож патріарх Ієремія повною мірою насолодившись пенітенціарними прелєстями христолюбивого московського государства, тяжко зітхнув і согласився піти на сотруднічество. І визнав Московську православну церкву на правах окремої патріархії.

Константинопольський собор 1590 року, однак, цього рішення, прийнятого під примусом, не визнав. Тому три роки поспіль Москва широко користуючись матеріальними трудностями, які переживала Константинопольська патріархія, щедро роздавала хабарі і аж нарешті у 1593 році вибила нужне собі рішення. Рішення було оформлене не бездоганно, що й дає багатьом пізнішим історикам церкви підстави заперечувати легітимність тих рішень. Наприклад, чогось проголосили, що Московська патріархія, яка виникла і 1589 році старша від Грузинської православної церкви! Котра, нагадаю, користується автокефалією ще з 417 року.

До речі, ці події, а також недалекоглядна, а часто відверто малодушна політика патріарха Ієремії Траноса, й стали одними з важливих причин, які викликали в українському духовенстві широке невдоволення. Яке згодом, у 1596 році, вилилося в Берестейську унію, коли значна частина духовенства вирішила порвати з Константинополем і укласти союз (унію) з Апостольською церквою в Римі. Звідти починає свою історію греко-католицька церква, але про ці події та їхні наслідки дідусь розкаже колись іншим разом.

Так вот, отримавши канонічний статус Московська православна церква продовжила ласо задивлятися на Київ, який, як не крути, був (і залишається) більш значущим для православних релігійним центром, ніж Москва. Історія поглинання Київської митрополії Московським патріархатом довга і повчальна, на деталях зупинятися не будемо. Але Київ так просто не здавався і пручався майже сто років. Навіть після Хмельниччини, коли значна частина сучасної України увійшла до складу Московського царства, Київська митрополія ще довго зберігала самостійність та формально підпорядковувалася Константинополю. А на ділі користувалася широкою автономією.




І аж у 1686 році, коли на московському престолі сиділи слабоумний Іван та прищавий подросток з нездоровими склонностями Петро (майбутній Петро І), Москва, після великої кількості невдалих спроб, таки дожала Константинополь. І дожала в притаманний собі спосіб – путьом угроз, обіцянок і підкупів. Томос (грамоту) на перепідпорядкування Київської митрополії Московському патріархату видали дяку Нікітє Алєксєєву, за шо той відслюнявив Константинопольському патріарху 200 золотих і “три сороки соболів”. Про полученіє взятки патріарх написав дяку розписку, бо в Москві при цариці Софії у сфері корупції була дуже строга отчотность. А для нас та розписка важлива, щоб розуміти в який спосіб Москва на практиці просувала свою внєшнєполітичну доктрину про “Третій Рим”.

Київське духовенство зустріло це рішення роптанієм, було багато невдоволених, з якими поочерьодно розібралися не без участі гетьмана Самойловича та ряду інших дєятєлєй. Про ті веселі події мова йтиме у третьому томі “Історії України від діда Свирида” (бо другий закінчується Хмельниччиною), але про них і так багато де написано. Тож наші сучасні політики мають читати про події тих часів щодня перед сном. Дуже повчально.

Ідьом дальше. Московські патріархи заполучивши Київ не довго радувалися, бо цар Петро ліквідував інститут патріарха, створив натомість Священний Синод. Тобто неприкрито показав, шо вопроси релігії для Росії є лише елементом державної політики і територіальної експансії. Російські імператори ніколи особливо й не приховували, що поглинання Константинопольського патріархату й підпорядкування собі всього православного світу для них вопрос сугубо практичний. Для цього й затівалися безконечні русско-турецкіє войни, які в другій половині ХVIII століття точилися непреривно. В радянських підручниках потім писали разну ахінєю, що Росія керувалася чистими помислами про звільнення з-під османського іга поневолених народів, але насправді всі в Європі і тоді все чудово розуміли. І коли в Павла народився очередний синочок, якого цариця Єкатєріна ІІ назвала Константіном, всім стало ясно, які політичні задачі ставляться перед новонародженим немовлятком.




Практичному втіленню цієї мети спочатку завадили наполеонівські війни, а потім непроходима внєшнєполітична тупість царя Ніколая І. Той цар у 1854 році нарешті наважився і затіяв війну за Константинополь, будучи впевненим, шо ніхто йому не завадить: Європа повозмущається і заткнеться. Но нє тут то било. Дипломатичний геній Ніколая І призвів до невиданого до того результату – у воєнний союз на захист Туреччини об’єдналися ізвечні враги Франція та Велика Британія. До них приєднався хитрий Кавур з Сардинського королівства і понєслось. В результаті Росії наваляли, захватили Севастополь і примусили царя умеріть апетіти. Царь Ніколай від огорченія помер, Толстой написав “Кримьскі расскази”, пропагандисти створили міф про гордий і нєприступний Сєвастополь. Але Європа своєї мети досягла - ідея завоювання Стамбула на якийсь час сходить з порядку денного Росії, Константинопольський патріарх зітхає з полегшенням. Бо якщо хтось думає, що тому патріархату дуже подобалася міфологема про “Москву – третій Рим”, той дуже сильно помиляється.

Водночас і думати, шо весь остальний православний світ спостерігав за поползновеніями Росії з симпатією було б неправильним. Кожного разу, коли Росія слабшала і умеряла апетіти, православні ієрархи висували ідею проведення Всеправославного собору. Перший раз така ідея була озвучена Константинопольським патріархом у 1860-х роках, якраз в період відносного вгамування Росії. Сил у Александра ІІ завоювати Константинополь не було, але вліянія, щоб зірвати плани проведення собору вистачало. І він той собор зірвав.

Потом ідея собору знову появляється у 1920-х роках, коли усіліями більшовиків церкву в Росії загнобили і обіцяли вообще знищити. Ослаблення впливу Москви на Констинопольську патріархію викликало реанімацію ідеї Всеправославного собору, але обща ситуація в православних церквах не дозволила реалізувати цей задум. Тож патріарх Константин VII, змушений був відмовитися від проведення собору, який він планував зібрати у 1925 році в Єрусалимі.

Потом, після війни, Сталін активно ударився у територіальні поползновенія, хоча релігійна складова там відігравала другорядну роль. Головною ідеологією тоді був комунізм, но і московське державне православіє відігравало свою вспомагатєльну роль. Наприклад на західноукраїнських землях, де у 1946 році був проведений львівський псевдособор, за яким греко-католики якоби добровольно переходили в московське православіє. За деякими ознаками Сталін планував активніше використовувати церкву в геополітичних цілях, але на щастя у 1953 році сконав, у Константинополі знову зітхнули з полегшенням.

Хрущова релігія не цікавила, він був затятим атеїстом і вопроси релігії в геополітиці його не цікавили. Микита вважав, що польоти в космос і ядерні ракети засіб більш ефективний, ніж церковний дзвін і запах ладану. Тож Констанитопольский патріархат у 1961 році знову починає несміливо просувати ідею Всеправославного собору і не без успіху. Але тут знову влізла Москва і поламала все діло. Формальним приводом була ситуація з православ’ям у Естонії, що на довгі роки зіпсувало офіційні контакти між константинопольским та московським патріархатами. Які поновилися лише, здається у 2008 чи в 2009 році. Принаймні, коли патріарх Варфоломій у 2010 році злітав у Москву і зустрівся з Гундяєвим, тема Всеправославного собора знову почала активно обговорюватися.

Провівши купу різних совещаній, спільних молебнів та інших богоугодних заходів Константинополь офіційно призначив проведення собору на червень 2016 року в Стамбулі. З чим спочатку соглашався і Гундяєв. Були щоправда возраженія з боку ряду помісних церков, бо помісні православні церкви історично горді і неслухняні. Тому вони щоразу знаходять нові причини, щоб доказати всім, а впершу чергу собі, свою незалежність і окремішність. Але так виглядає, шо патріарх Варфоломій твердо затявся, що якщо він той собор не проведе, то його ще тисячу років ніхто проводити не буде. Треба комусь почати і Варфоломій наважився.

Я вже якось писав про те, як Варфоломій ішов на любі поступки капризному Гундяєву, для якого переніс собор із Туреччини на Крит і погодився не згадувати українське питання. Але Гундяєв на щастя продовжив вередувати, і Варфоломія це дістало. Константинопольський патріарх згадав, що він вже не хлопчик, що йому вже 76 років. Відтягувати Собор безконечно він не може, а Москва завжди знайде якусь причину, щоб не допустити проведення собору. І, як наслідок – підняття авторитету та впливу Константинопольської патріархії в православному світі.

Цією унікальною історичною ситуацією вирішили скористатися в Києві і після довгих міркувань, що би такого від Собору попросити, вирішили завдати точечного удару. Тому прохання звучить досить скромно – офіційно скасувати томос 1686 року. А також сприяти створенню в Україні Помісної Церкви. Прохання таке озвучила і Верховна Рада, після чого почалися стєнанія про втручання держави в релігійні справи. Але тут треба віддати належне хунті. Яка звернулася до Константинополя не листом президента чи прем’єра, а листом парламенту – тобто представника і виразника думки громадськості. Так шо інсинуації, щодо неправомірності звернення ВРУ є звичайними інсинуаціями.

Собор, на зважаючи на відсутність РПЦ МП та ряду інших помісних церков (кожна по своїй причині) все-таки почався. Якими будуть його рішення – ми побачимо. Чи скористається Варфоломій історичною нагодою ослабити Москву – я не знаю. Побачимо. А вже від залежності, якими будуть результати Собору і поговоримо. Але те, що Варфоломій дуже серйозно ставиться до Собору і хоче увійти в Історію в якості патріарха, який сприяв піднесенню православ’я, то цілком очевидно. І його бажання, по-моєму, цілком співпадає з інтересами України, тож дідусь бажає Собору успіхів.

З Трійцею вас, друзі.

P.S. Питають тут діда про откровенія різних подвижників московського православ’я, наприклад Серафима Саровського чи Кукші Одеського, що Восьмий Вселенський Собор має бути останнім, після якого прийде актихрист, настане апокаліпсис і всьо такоє. Не вдаючись у оцінку цих есхатологічних фобій зауважу, що Всеправославний соборі не є Вселенським (тобто зібранням Східної і Західної гілки християнства) і тому ці предсказанія сьогоднішньої події не касаються. Просто РПЦ МП відчуває, що ситуація вийшла з-під контролю і привично лякає вірян.


@темы: Украина, Россия, Политика, История

10:55 

виключно до відома

Хочешь изменить мир — начни с себя!
13:58 

Разумовський

Хочешь изменить мир — начни с себя!
1. Треба розуміти, що Разумовський жодним чином не є про-українським.
2. Треба розуміти, що зазвичай Разумовський говорить достатньо специфічні речі.
3. При цьому треба розуміти, що Разумовський попереджав щодо Закарпаття (венгри та бурштин) та інші деінтеграційні речі (місцеві королькі) в Україні щонайменше з 2013 року.

а тому викладаю його нове відео



Відео, настільки анти-московське, що треба дивитись/слухати.
Так. з деякими специфічними речами, але якщо є час - переглянути цікаво (я 100% ще раз прослухаю).

@темы: язык, бСССР, Украина, Россия, Политика, История

17:24 

раджу

Хочешь изменить мир — начни с себя!
Ничто не ново под луной (с)

Чили и Альенде:
- раскуркуливание и угроза голода;
- национализация и падение производства;
- рост выплат работникам и гиперинфляция;
- регулирование цен.

Усе це і багато іншого – дивіться або слухайте у цій відео-лекції.



Ps. ИЧР - gtmarket.ru/news/2015/12/16/7285
… составленный на основе оценочных данных 2014 года и опубликованный 14 декабря 2015 года… ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%...

@темы: История, Политика

07:10 

Хочешь изменить мир — начни с себя!
16.04.2016 в 18:18
Пишет Неназванный:

Это надо знать всем... Хотя русским по фигу...
16.04.2016 в 17:41
Пишет Mister_Key:

И часть вторая, про Бандеру, ужасную УПА и Нюрнберг.

Originally posted by at Бандера і Нюрнберг




ВЕСЬ БАНДЕРА В ДОКУМЕНТАХ НЮРНБЕРЗЬКОГО ПРОЦЕСУ

Виходячи з постулату відомого телевізійного лікаря та заяв досить високих посадовців вирішив дослідити що ж саме написано в матеріалах Нюрнберзького про Бандеру та його рух в Україні. Отже, почитаймо:
 


 
Том XXXVIII стр. 279-303
 
ДОКУМЕНТ 102-R
ШЕСТОЙ ОТЧЕТ Т.Н. «АЙНЗАЦГРУПП» В СОВЕТСКОМ СОЮЗЕ С 1 ПО 31 ОКТЯБРЯ 1941 ОБ ИХ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ И ОБСТАНОВКЕ; БОРЬБЕ С ПАРТИЗАНАМИ; МАССОВЫХ УБИЙСТВАХ ЕВРЕЕВ; РАССТРЕЛАХ КОММУНИСТИЧЕСКИХ ДЕЯТЕЛЕЙ; ОБСТАНОВКЕ В БАЛТИЙСКИХ СТРАНАХ И СЕВЕРНОЙ РОССИИ; В БЕЛОРУССИИ И УКРАИНЕ; НАСТРОЕНИЯХ И ПОВЕДЕНИИ НАСЕЛЕНИЯ НА ДВУХ ПОСЛЕДНИХ ТЕРРИТОРИЯХ; РАЗЛИЧНЫЕ ДЕТАЛИ, ВКЛЮЧАЯ ОТЧЕТ О НЕМЕЦКОЙ ЭТНИЧЕСКОЙ ГРУППЕ В ОБЛАСТИ ВОКРУГ ЛАНДАУ, КОТОРАЯ ИЗ-ЗА ИЗОЛИРОВАННОСТИ ОТ ГЕРМАНИИ ОЩУТИЛА КРАЙНЕ МАЛОЕ ВЛИЯНИЕ НАЦИОНАЛ-СОЦИАЛИЗМА (ВЕЩЕСТВЕННОЕ ДОКАЗАТЕЛЬСТВО USA-470)

Секретно государственной важности!

100 экземпляров
42 экземпляр

Донесение о деятельности и обстановке № 6
Айнзацгрупп охранной полиции и СД в СССР.
(за отчетный период с 1. — 31.10.1941.)
. . . . . .
Содержание
. . . . . .
IV. Поведение зарубежных народных групп.
. . . . . .
B. У К Р А И Н Ц Ы
. . . . . .
b) Стремление к самостоятельности 29
c) Настроенность против большевизма 29
. . . . . .
— Стр. 29 —
. . . . . .
b) Стремление к самостоятельности.
Также как и ранее украинское население ведет себя по отношению к плану независимой Украины отрицательно.
Самой многочисленной группой, ходатайствующей за независимую Украину, по-прежнему является группа Бандеры, приверженцы которой исключительно активны и чей фанатизм опирается частично на личные причины и частично на глубокое национальное самосознание.
Приверженцы Бандеры объединились в начале похода на Лемберг и Санок в небольшие группы и получили короткое обучение. Они снабжались деньгами и материалами пропаганды. Под предлогом проведения оганизационных мероприятий, таких как назначение бургомистров, учреждения милиции, борьбы против евреев и коммунистов, велась политическая работа.
c) Настроенность против большевизма.
Так же и на новых занятых в отчетных период украинских териториях наблюдается полное отрицание большевизма среди украинцев. Почти в каждой семье кто-либо сослан или казнен большевиками. Кроме того, украинцы были свободными и
— Стр. 30 —
независимыми крестьянами в старой России и не забыли того, что отняли у них всеобщим принудительным вступлением в коллективы.
Разумеется, коммунизм оставил на молодежи определенный отпечаток. Этот факт объясняется чревзычайно деятельной пропагандой, прославлявшей «успехи и достижения коммунизма». Фанатичных приверженцев и убежденных борцов, однако же, и в кругах молодежи также не имеется.


Том XXXIX стр. 265-270

ДОКУМЕНТ 014-USSR
ВЫДЕРЖКА ИХ ОПЕРАТИВНОГО ПРИКАЗА № 14 УПРАВЛЕНИЯ ИМПЕРСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ АДРЕСОВАННОГО АЙНЗАЦГРУППАМ 29 ОКТЯБРЯ 1941. УКАЗАНИЯ ДАНЫ ПРИ СОГЛАСОВАННОСТИ С ВЫСШИМ КОМАНДОВАНИЕМ АРМИИ ДЛЯ «ЗАЧИСТКИ» СПЕЦИАЛЬНЫМИ ОТРЯДАМИ ЛАГЕРЕЙ ВОЕННОПЛЕННЫХ (СОВЕТСКИХ ПЛЕННЫХ) В ТЫЛОВЫХ РАЙОНАХ; ПОСТРАДАВШИЕ ОТ АКЦИИ ГЛАВНЫМ ОБРАЗОМ СОВЕТСКИЕ КОМИССАРЫ И ДРУГИЕ РУКОВОДЯЩИЕ ЛИЦА, А ТАКЖЕ ЕВРЕИ И ПРЕДСТАВИТЕЛИ ИНТЕЛЛИГЕНЦИИ. ПРИКАЗ АЙНЗАЦОТРЯДА С/5 ОФИЦЕРАМ СВОЕГО ПОДРАЗДЕЛЕНИЯ, 25 НОЯБРЯ 1941: УНИЧТОЖИТЬ ДЕЯТЕЛЕЙ БАНДЕРОВСКОГО ДВИЖЕНИЯ УКРАИНЫ ВСЛЕДСТВИЕ ИХ ПРИГОТОВЛЕНИЙ К МЯТЕЖУ.
. . . . . .
— Стр. 5 —
читать дальше


@темы: История, бСССР, Украина, Трагедии

16:49 

корисне інтерв`ю

Хочешь изменить мир — начни с себя!
11.03.2016 в 23:44
Пишет Tritan:

О, приятно было послушать умного человека.

Тихе:



очень умная женщина, я в восторге

с 18.45 - вообще откровение (откровение для всех :)_))

URL записи

URL записи

Треба ще переглянути її інші виступи.

Доп. и Ап 12.03.16

www.youtube.com/watch?v=kub-HgNhKrs

здається жіночка розумна та тверезомисляча.
запись создана: 12.03.2016 в 07:32

@темы: бСССР, Политика, История

11:55 

такі так

Хочешь изменить мир — начни с себя!
12.03.2016 в 09:35
Пишет listik22:

никто не сделала для русофобии больше чем сами россияни
12.03.2016 в 10:30
Пишет jams:

да!


URL записи

URL записи

@темы: Украина, Россия, Политика, История

20:34 

Північна Корея

Хочешь изменить мир — начни с себя!
Originally posted by at Чувак заснял магазин в северной корее. Прям такое все... знакомое.
22:04 18.02.2016

Чувак заснял магазин в северной корее. Прям такое все... знакомое.

Эта отделка из плит пиленых, пустота витрин... ну совок во всей красе. Прямо напрашивается 1-апрельская шутка, разыгранная кем то - когда владельцы магазина убрали все, оставив пирамиды кильки, морской капусты, немного обычных овощей, нарядили продавщицу с наказом встречать входящих "чонада?"... молодежь недоуменно сваливала. Деда одного проперло только, аж до слез: "Как же хорошо мы жили!"...



То же на зеркале



Спочатку - що за фото. Не знайшов. Пошук дозволив знайти наступне:

dailygarlic.com/picture/illegal-photo-offlimits...
Illegal photo, off-limits shop in North Korea. I had 15 seconds to take this picture before my guide realised I wasn't around [1280 x 850] [details in comments] - See more at: dailygarlic.com/picture/illegal-photo-offlimits...

також 2 статті на різних мовах, але з однаковими фото:
kajgana.com/severna-koreja-niz-nelegalni-fotogr...
Северна Кореја низ нелегални фотографии

zathur.net/fotot-qe-kim-jong-un-do-te-donte-te-...
Fotot që Kim Jong-un do të donte të mos i shihte askush

Можливо це фото належить Michal Huniewicz та його фото з мандрівки www.m1key.me/photography/road_to_north_korea/

А ми отримаємо первинний погляд на Північну Корею 2015 року





(більше фото - за посиланням)

@темы: История, Корея

12:49 

"исконно-русские земли говорите?"

Хочешь изменить мир — начни с себя!
19.02.2016 в 08:47
Пишет jams:

18.02.2016 в 21:56
Пишет Tritan:

Сокаро нашел бомбу.
Зацените логику: вышвырнуть местных жителей, устроить им небольшой геноцид, на их место завезти "исконно русских" людей, и все попереименовывать, создать военную базу.
На выходе - исконно русский Крым.
Миленько. Неправда ли?

Нет, нам на уроках истории говорили, что была депортация и переименования. Но масштабов мы не осознавали.
Кажется, нас плохо учили истории и таки не привили понимания размаха русской, пардон, ныне российской, жадности души.

ПРЕЗИДИУМ ВЕРХОВНОГО СОВЕТА РСФСР
УКАЗ от 14 декабря 1944 года
О переименовании районов и районных центров Крымской АССР


Переименовать следующие районы и районные центры Крымской АССР:
1. Ак-Мечетский район в Черноморский и районный центр село Ак-Мечеть в село Черноморское.
2. Ак-Шеихский район в Раздольненский район и районный центр село Ак-Шеих в село Раздольное.
3. Биюк-Онларский район в Октябрьский район и районный центр село Биюк-Онлар в село Октябрьское.
4. Ичкинский район в Советский район и районный центр рабочий поселок Ички в рабочий поселок Советский.
5. Карасубазарский район в Белогорский район и районный центр город Карасубазар в город Белогорск.
6. Колайский район в Азовский район и районный центр село Колай в село Азовское.
7. Лариндорфский район в Первомайский район и районный центр село Джурчи в село Первомайское.
8. Маяк-Салынский район в Приморский район и районный центр село Маяк-Салынь в село Приморское.
9. Сейтлерский район в Нижнегорский район и районный центр рабочий поселок Сейтлер в рабочий поселок Нижнегорский.
10. Тельманский район в Красногвардейский район и районный центр село Курман-Кемельчи в село Красногвардейское.
11. Фрайдорфский район в Новоселовский район и районный центр село Фрайдорф в село Новоселовское.

Председатель Президиума Верховного Совета РСФСР Н. ШВЕРНИК
Секретарь Президиума Верховного Совета РСФСР П. БАХМУРОВ

Ссылка

Дальше больше - кроме районных названий они начала повально переименовывать села. Сотнями, если не тысячами.

ПРЕЗИДИУМ ВЕРХОВНОГО СОВЕТА РСФСР
УКАЗ от 21 августа 1945 года
О переименовании сельских Советов и населенных пунктов Крымской области


Переименовать следующие сельские Советы и населенные пункты Крымской области:

По Азовскому району
1. Ак-Шеихский сельсовет — в Новосельцевский и селение Ак-Шеих в Новосельцево
2. Барыньский сельсовет — в Стальновский и селение Барынь в Стальное
3. Дулатский сельсовет — в Зоркинский и селение Дулат в Зоркино
4. Караминский сельсовет — в Михайловский и селение Карамин в Михайловку
5. Колайский сельсовет — в Азовский
6. Майфельдский сельсовет — в Майский и селение Майфельд в Майское
7. Макутский сельсовет — в Буденновский и селение Макут в Буденновку
8. Северо-Джанкойский сельсовет — в Любимовский и селение Северный Джанкой в Любимовку
9. Тюп-Кенегезский сельсовет — в Калиновский и селение Тюп-Кенегез в Калиновку
10. Ширин-Славянский сельсовет — в Славянский и селение Ширин-Славянский в Славянское
читать дальше (много)

Ссылка

А до чего не добрались в первый заход, то переименовали чуть позже. Там тоже много, оно в одну запись не получится, так что сходите по ссылке сами.


ПРЕЗИДИУМ ВЕРХОВНОГО СОВЕТА РСФСР
УКАЗ от 18 мая 1948 года
О переименовании населенных пунктов Крымской области


Ссылка

Такой вот "исконно русский" Крым. Как вам масштабы?

Кому мало:
читать дальше

А теперь под таким-вот "исконно русским" соусом, Россия опять крадет Крым у законных владельцев. У которых, Крым имеет автономию и собственный парламент, а татары свой маленький Меджлис и право голоса. Мало того, Россия опять преследует коренных жителей - крымских татар, под предлогом терроризма.

Так же можете заценить особый тип КГБшного цинизма:
"21 апреля 2014 года, после присоединения Крыма к России, президент России Владимир Путин подписал указ о реабилитации крымскотатарского и других народов, пострадавших от сталинских репрессий в Крыму." (с)

Если наши татары захотят взять такую виру с оккупантов, то лично я возражать не буду.
А вы?

Свободный перепост приветствуется.

URL записи

URL записи

@темы: История, бСССР

12:37 

«Пидарасы, сэр!» (с)

Хочешь изменить мир — начни с себя!


Спробую все ж таки не застосовувати «великий и могучий».

Московія звикла спілкуватись з усіма з позиції сильного. І дуже дивується, коли отримує таку саму розмову у свій бік.

Вони звикли вводити односторонні санкції. І дивуються коли отримують санкції у відповідь.

Московія анексувала Крим. Воює з Україною на сході України. І дивується чому відсутні добросусідські відносини.

Вони забули усі газові війни. Вони не пам’ятають зупинки українських, прибалтійських, білоруських, польських товарів. Вони усього цього і іншого не пам’ятають. Це з новітньої історії (10-15 річної давнини).
Вони лише розуміють, що їм (як дитині) боляче ЗАРАЗ. Через що боляче – а хз.

Навіть Потапенко жодного разу не нагадав про усе це (тобто санкції Московії проти усіх сусідів, військову агресію проти України, Грузії, Молдови).

Висновок? «Господь, жги!» (с) (точнее «господи, сотри … с лица земли» (с) )

@темы: История, Политика, Россия, Экономика

11:04 

Північна та Південна Кореї

Хочешь изменить мир — начни с себя!
Отримав «домашнє завдання» - провести порівняльний аналіз протистояння Північної і Південної Кореї, а точніше – можливість захисту (або помсти) Південної Кореї у випадку нападу Північної.





Зважаючи, що мої знання поверхові, то – Гугл мені у допомогу.
Але ж це не дуже цікаво – побачити лише поточний стан? Більш цікавіше побачити результати протистояння на протязі часу.
Тобто:
0. Трохи історії - "Южная Корея и Северная Корея" wayofasia.ru wayofasia.ru/articles/korea/8-economika-korei/7...
0.1. Фото Північної Кореї 2015 року gark.diary.ru/p208075469.htm
1. Економічне становище:
1.1. На початок розподілу Кореї:
- ВВП загальне;
- ВВП на душу населення;
- експорт/імпорт (суми та категорії).
1.2. Станом на найближчу звітну дату:
- ВВП загальне;
- ВВП на душу населення;
- експорт/імпорт (суми та категорії).

2. Військовий потенціал:
- На час розподілу;
- Поточний стан.
- військові витрати у складі економіки.

Звичайно, було б цікаво ще сюди долучити інформацію і по Україні для порівняння, але вже як зможу. Крім того, жодних термінів не встановлюю, буду знайдене викладати при можливості.

Розповіді щодо Корей:
- Північна - gark.diary.ru/p208075469.htm , gark.diary.ru/p208609666.htm

@темы: Экономика, Политика, Корея, История

13:55 

до відома

Хочешь изменить мир — начни с себя!
Веллер у передачі "Михаил Веллер - От хорошей жизни войны не начинают! 06 октября 2015 /Персонально ваш/"



Посилається на дуже цікавий документ:

base.consultant.ru/cons/cgi/online.cgi?req=doc;...

12 января 1995 года N 5-ФЗ

РОССИЙСКАЯ ФЕДЕРАЦИЯ
ФЕДЕРАЛЬНЫЙ ЗАКОН
О ВЕТЕРАНАХ


Принят
Государственной Думой
16 декабря 1994 года

риложение
к Федеральному закону
"О ветеранах"

ПЕРЕЧЕНЬ
ГОСУДАРСТВ, ГОРОДОВ, ТЕРРИТОРИЙ И ПЕРИОДОВ
ВЕДЕНИЯ БОЕВЫХ ДЕЙСТВИЙ С УЧАСТИЕМ ГРАЖДАН
РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ

Раздел I
...

Боевые действия при воссоединении СССР, Западной Украины и Западной Белоруссии: с 17 по 28 сентября 1939 года
*"дипломатические Вы наши"*
...

Боевые действия в Китае:
с августа 1924 года по июль 1927 года;
октябрь - ноябрь 1929 года;
*? навіть не знав*
...

Боевые действия в Венгрии: 1956 год
*ще одне "дипломатическое"*
...

Раздел III
*найцікавіше новітнє*

Боевые действия в Алжире: 1962 - 1964 годы
Боевые действия в Египте (Объединенная Арабская Республика):
с октября 1962 года по март 1963 года;
июнь 1967 года;
1968 год;
с марта 1969 года по июль 1972 года;
с октября 1973 года по март 1974 года;
с июня 1974 года по февраль 1975 года (для личного состава тральщиков Черноморского и Тихоокеанского флотов, участвовавших в разминировании зоны Суэцкого канала)
Боевые действия в Йеменской Арабской Республике: с октября 1962 года по март 1963 года;
с ноября 1967 года по декабрь 1969 года
Боевые действия во Вьетнаме: с января 1961 года по декабрь 1974 года, в том числе для личного состава разведывательных кораблей Тихоокеанского флота, решавших задачи боевой службы в Южно-Китайском море
Боевые действия в Сирии: июнь 1967 года;
март - июль 1970 года;
сентябрь - ноябрь 1972 года;
октябрь 1973 года
Боевые действия в Анголе: с ноября 1975 года по ноябрь 1992 года
(в ред. Федерального закона от 02.10.2008 N 166-ФЗ)
Боевые действия в Мозамбике: 1967 - 1969 годы;
с ноября 1975 года по ноябрь 1979 года;
с марта 1984 года по август 1988 года
(в ред. Федерального закона от 02.10.2008 N 166-ФЗ)
Боевые действия в Эфиопии: с декабря 1977 года по ноябрь 1990 года;
с мая 2000 года по декабрь 2000 года
(в ред. Федерального закона от 02.10.2008 N 166-ФЗ)
Боевые действия в Афганистане: с апреля 1978 года по 15 февраля 1989 года
Боевые действия в Камбодже: апрель - декабрь 1970 года
Боевые действия в Бангладеш: 1972 - 1973 годы (для личного состава кораблей и вспомогательных судов Военно-Морского Флота СССР)
Боевые действия в Лаосе: с января 1960 года по декабрь 1963 года;
с августа 1964 года по ноябрь 1968 года;
с ноября 1969 года по декабрь 1970 года
Боевые действия в Сирии и Ливане: июнь 1982 года
Боевые действия в Республике Таджикистан: сентябрь - ноябрь 1992 года;
(абзац введен Федеральным законом от 07.11.2011 N 307-ФЗ)
с февраля 1993 года по декабрь 1997 года
(абзац введен Федеральным законом от 07.11.2011 N 307-ФЗ)
Выполнение задач в условиях вооруженного конфликта в Чеченской Республике и на прилегающих к ней территориях Российской Федерации, отнесенных к зоне вооруженного конфликта: с декабря 1994 года по декабрь 1996 года
(абзац введен Федеральным законом от 27.11.2002 N 158-ФЗ)
Выполнение задач в ходе контртеррористических операций на территории Северо-Кавказского региона: с августа 1999 года
(абзац введен Федеральным законом от 27.11.2002 N 158-ФЗ)
Выполнение задач по обеспечению безопасности и защите граждан Российской Федерации, проживающих на территориях Республики Южная Осетия и Республики Абхазия: с 8 по 22 августа 2008 года
(абзац введен Федеральным законом от 17.12.2009 N 311-ФЗ)

До чого тут Сірія, спитаєте Ви?

@темы: История, Политика, Россия

07:27 

...

Хочешь изменить мир — начни с себя!
08.05.2015 в 23:22
Пишет Неназванный:

Сегодня я вдруг осознал одну простую и очевидную вроде бы вещь. СССР больше нет. Не спешите крутить пальцем у виска, я знаю, что СССР распался в 1991-м. Но. Вот у меня в дайрике есть россияне - и они описывают победобесие, которое происходит в России. Кто-то даже поддерживает (в смысле из тех, кого я читаю). И вот Украина, то, что я вижу. Вспоминают не про победу, и даже не про войну - вспоминают про людей, про ветеранов, про своих дедушек и бабушек, что они говорили... На официальном уровне День Победы отмечается как день прекращения самой страшной на сегодняшний день бойни, с посылом не повторить эту бойню никогда! Да и другие бывшие республики, а ныне независимые государства, пожалуй впервые за все эти годы избирают самостоятельные символы и знаки, свою собственную тональность и подход к отмечанию 9 мая.

9 мая для меня, увлекающегося сборными моделями техники Второй Мировой войны, сына и внука советских офицеров - всегда был особым днем. Не праздником, нет - еще в конце 80-х я уже осознавал масштаб трагедии, хотя тогда еще не знал множества подробностей. Но я его отмечал, ибо вся та боль, о которой я читал в книгах о войне, видел в документах, в хронике - она в этот день прекратилась, хотя бы на уровне официального документа. И потому я смотрел и парады Победы в Москве, и не разделял конкретно в этом деле Украину и Россию - ибо воевал-то Советский Союз, все вместе!

В прошлом году боль от российской агрессии не позволила мне доделать диораму с советской самоходкой СУ-100, а планировал как раз к 9 мая ее закончить. Я вообще не мог смотреть на советскую технику.

А сейчас - сейчас я спокойно делаю эту самоходку, и будут фигурки советских солдат, пока еще не знаю, какие. Потому что все, СССР нет, последняя ниточка, связывавшая Украину и Россию - совместная победа над нацизмом в 1945 году - оборвалась, обрушилась под весом миллионов георгиевских ленточек, которые повязывают себе куда угодно новые нацисты. Желающие смерти мне и моей семье только потому, что я учу ребенка украинскому языку. Даже не просто желающие - а прямо на это работающие. Нет, Россия - это не СССР. Даже не правопреемница СССР. Я не знаю, что такое нынешняя Россия, но я знаю, что СССР больше нет совсем даже в виде посмертного присутствия. Это абсолютно мертвая история. И потому я могу сейчас спокойно работать над моделью самоходки СУ-100, и точно так же спокойно могу работать над немецкой техникой (над немцами я и раньше мог работать спокойно - нацистская Германия реально умерла в 1945-м). Это просто история, она не укусит - в отличие от нынешнего российского мифа о войне, победе и русском солдате... Но к истории то, что происходит сейчас в России - пока отношения не имеет.

URL записи

@темы: бСССР, Украина, История

14:56 

невідоми сторінки історії

Хочешь изменить мир — начни с себя!
08.07.2014 в 17:23
Пишет Sweet Helena:

08.07.2014 в 16:14
Пишет katrin75:

Очень жесткая подборка фото. Но о таких вещах следует знать.

Уроки денацификации

09 мая 2013, 20:11
1945-й год. Американцы заставляют простых немцев откапывать тела из общих могил,
собирать мертвецов по окрестным лесам и дорогам - и хоронить по-человечески.

Голыми руками. Ибо нефиг.

956842

немки из Нойнбург-форм-Вальда несут из леса тела погибших на марше смерти евреев
для захоронения на городском кладбище

смотреть дальше

Взято тут: www.echo.msk.ru/blog/echomsk/1070704-echo/

URL записи

URL записи

@темы: История

13:09 

если предки не нравятся - приходится искать корни у других!

Хочешь изменить мир — начни с себя!
Увидел на Цензоре censor.net.ua/news/280128/glava_komiteta_gosdum... , не поверил и перешёл по ссылке.

Попал www.duma.gov.ru/news/273/646438/

Вячеслав Никонов: Отношение к стране во многом зависит от того, что будет написано в учебнике истории

... У нашего Отечества великое прошлое. Ветвь арийского племени спустилась с Карпатских гор, мирно заселила Великую Русскую равнину, Сибирь, самую холодную часть планеты, дошла до Тихого океана, основала Форт Росс, впитала в себя соки богатейших культур Византии, Европы, Азии, разгромила страшнейшего врага человечества – нацизм, проложила дорогу в космос. Но мало, где так слабо знают и недорого ценят свое прошлое и настоящее», - сказал В.Никонов.



Никонов Вячеслав Алексеевич www.duma.gov.ru/structure/deputies/131143/

Депутат Государственной Думы избран в составе федерального списка кандидатов, выдвинутого Всероссийской политической партией «ЕДИНАЯ РОССИЯ»

Дата начала полномочий: 4 декабря 2011 года (шестой созыв)

Член фракции «ЕДИНАЯ РОССИЯ»
Председатель комитета ГД по образованию
Дата рождения: 5 июня 1956 года

Связь с избирателями в регионах РФ
Город Москва
Образование
Московский государственный университет им. М.В. Ломоносова (1978)
Ученые степени
Доктор исторических наук


Да... здесь сильно всё.
И Карпатское прошлое.
И депутатство.
И степень доктора исторических наук.

@темы: История, Политика, Россия, Украина

22:08 

наука

Хочешь изменить мир — начни с себя!
Я обещал выложить (если найду) ролик о предках человека?
Или мне кажется?

Но всё равно выкладываю :)


@темы: История, Обучение

Некоторые сюжеты из жизни Garkin-а

главная