Там десь з 31ої хвилини Кухар розповідає про плани Китаю побудувати у Криму порти для «Шовкового шляху» і що це також було стимулом для Московії для анексії Криму.
Це додатково до планів по розробці сланцевих родовищ у Донецькій та Луганській областях.
Так, конспірологія. Наприклад, не здійснення цих проектів (та не збагачення України) могли бути побічними ефектами анексії Криму.
Так, плани і реальність це різні речі. Мало щось підписати з Китаєм, це ще треба побудувати. Не тільки за чужий кошт, а щоб власні підприємства будували, а не так що кошти Китая , матеріали і працівники також з Китаю. А об’єкт та борги.
А потім треба цей об’єкт змусити працювати. І щоб він прибутковий був, у т.ч. для погашення боргів, а не так, що ти у подальшому і об’єкт віддаєш Китаю за боргу (були приклади у інших країн).
Так що Китай це дуже складний проект.
У підсумку – і таке могло бути. Можливо. Але – вторгнення. І зараз у Криму «камні з неба»