Спробую все ж таки не застосовувати «великий и могучий».
Московія звикла спілкуватись з усіма з позиції сильного. І дуже дивується, коли отримує таку саму розмову у свій бік.
Вони звикли вводити односторонні санкції. І дивуються коли отримують санкції у відповідь.
Московія анексувала Крим. Воює з Україною на сході України. І дивується чому відсутні добросусідські відносини.
Вони забули усі газові війни. Вони не пам’ятають зупинки українських, прибалтійських, білоруських, польських товарів. Вони усього цього і іншого не пам’ятають. Це з новітньої історії (10-15 річної давнини).
Вони лише розуміють, що їм (як дитині) боляче ЗАРАЗ. Через що боляче – а хз.
Навіть Потапенко жодного разу не нагадав про усе це (тобто санкції Московії проти усіх сусідів, військову агресію проти України, Грузії, Молдови).
Висновок? «Господь, жги!» (с) (точнее «господи, сотри … с лица земли» (с) )