Я як почав gark.diary.ru/p210422721.htm/ так і продовжую відслідковувати Артема Мельніка.



... У ххх сторіччі УСІ БУЛИ ПІДПРИЄМЦЯМИ. Усі працювали на власній землі. ...
Яка херня….

... підприємцями не народжуються, а стають ...
Чергова несінитниця.

1. Щодо ххх сторіччя – погане знання історії. ЗАВЖДИ хтось працював на себе, хтось на «дядю». Так було, є і найближчим часом не зміниться.
Є різні чинники що призводять до такого. І початкові умови. І склад характеру. І зовнішні фактори (як природні, так і людськи).
Але. Хтось працює на себе, хтось на іншого.
Доречі. Якщо ти сплачуєшь податки то ти вже часткового працюєшь на когось, нехай цей "хтось" - суспільство.

2. Ми усі різні. У когось «шило в заднице» і його тягне до пригод, щось вигадати, щось дізнатися. І дай Боже да ці устремління да у розвиток… і щоб не було відірваних частин тіла.
А комусь за щастя тихенько з книгою да в садку під тінню.
Усі різні. Це є.

Проміжний висновок.
Так, він вчить людей як знаходити можливості в Інеті. Але мені ось що цікаво: Мельнік зосередиться на «заробляй так чи ось так» або «відчуй як заробляти, шукай інші шляхи».
Якщо «заробляй так чи ось так» - це деградація, оскільки рано чи пізно, але ці можливості зникнуть. І людина залишиться і без риби, і без вудки.
Якщо «відчуй як заробляти, шукай інші шляхи» це більш цікаво, оскільки спонукає людей до розвитку. Але питання усе рівно залишиться – наскільки це довгостроково?

Доречі. На час цього «шоу» усі учасники працюють на Артема, оскільки УСІ отримані кошти потім будуть перераховані у благодійний фонд. Тобто навіть коли надається «трафік», це усе рівно для успіху благодійного фонду.