Ось слухаю це



І інакше ніж «йобаний пц» я назвати це не можу.
Повністю на боці Луганського.
Повністю враження якогось «Свободы слова».
Бовтологія.
Їм конкретні запитання щодо загибелі військових – у відповідь: «Чекай рішення суду».
Їм запитання щодо ефективності роботи їх представників у владі, а у відповідь: «Вони корупцією не займалися».
А коли на запитання була відповідь: «А Ви проаналізуйте», в мене почало підгорати.
Не запитуючий повинен аналізувати! (хоча ні, запитуючий також повинен аналізувати», але ж) в першу чергу ти (як представник партії) повинен аналізувати!

Загальне враження – дідусі на кухні вирішили поговорити за політику.
Але те, що підходить дідусям на кухні, чоловікам у владі зовсім не личе.
А уж розмови про Мінські угоди… ууу.. Так, можливо вони виконали своє найголовніше завдання – надали час та утримали ворога. (доречі – Ви пам’ятаєте ту купу лайна, яку на Порошенко за ці угоди підкинули? Хтось вибачився?). Але.
Перед наступними діями продумайте – а що Ви будете робити? Яким чином?
Не нахрапом: «Зламаємо, а там щось подумаємо!», а спочатку подумайте, а вже потім.
Не можете? Ну так і скажіть про це.
І зверніть увагу на дії Порошенко. Його хід з автокефаліє був настільки неочікуваним і настільки болючим для Снігерії, що ох уїли усі. І нічого протидіяти (щонайменше поки що) не можуть.
А його вклад у безвіз з Європою? Звикли? Але наскільки це було можливим не за Пороха? А під час війни? А Він зміг.

І ще.
Дідугани, на фоні Луганського зовсім не танцюють. Зовсім. Більш розважливий. Більш продуманий. З більшим досвідом сперечань.