А мені цей з-н у довгостроковій перспективі подобається!
Ні, ну це ж чудово!
Уявіть, на Московії буде лише православ’я, одна лінія партії (сама вірна та пряма!), буде працювати лише Чебурнет (у якому можна буде лише розмовляти на дозволене) та інше.
Не буде ні повчаючих відео на ютьюб з англійської мови, ні різноманітних поглядів на історичні події, ні курсів з різноманітних мов програмування, ні усілякої езотеріки чи соціології, ні усіляких повчальних відео з похудання, харчування та пов’язаного з ПОЖ психології.
Нічого.
Життя буде просте як… Головна розвага – це бухнути водяри. Або поїхати на шашлик. І усе.
Музика мабуть також буде обмежена (запитайте у старших поколінь щодо можливості послухати забугорну музику за часів СРСР) і також буде лише погоджена церквою. Так що гітара (місцевого виробництва) – найкращій вибір молоді.
Так, для тих, хто через обмеженість ресурсів, звик користуватись російськомовним контентом на ютьюбі , торентами (рутрекер, складчины та лостфільми), а також розважальним контентом (флібуста та факбук – мені буде Вас невистачати), буде спочатку важко (треба буде зробити офігезні архіви з корисним контентом), але з часом звикнемо/знайдемо альтернативи (у кінці кінців – вивчимо англійську та будемо усе це отримувати без необхідності додаткового перекладу).
Але впевнений крок Московії у напрямку (розвитку) радянського союзу та північної Кореї буде завжди давати гарні теми для порівняння (якщо Зе-команда Україну туди не втягне).
Звичайно, мати такого сусіда під боком це неприємно (а що, зараз гарний сусід? Ворог він і є ворог), але ж Ізраїль якось справляється?
Крім того, авось Європа схаменеться і буде більше допомагати (малоймовірно), а не робити лише погляд та заклики з «постійної стурбованості».
Але..
Головне. Те, чого не засвоїло багато радянських людей та сучасної молоді. Обмеження інформації та обміну думок то погано та призводить до застою, помилкових рішень та відставанню у розвитку. А наздоганяти то завжди боляче (90і роки минулого століття можуть підтвердити).
Так що чім більше там таких ініціатив, то тим менш приваблива буде Московія для усіляких «інтеграційних» (тому що вони поглинаючі) проектів.