П’ємо каву – холодно – у мами спогад дитинства коли «я здала теплі речі у багаж у дитинстві» - вірш
«Дама сдавала в багаж … корзину, картину, картонку и маленькую собачонку.»
Згадали віршик? Багато тексту з нього згадаєте особливо позначене «…»?
Але ж я тут трохи по психології щось слухав та й учора переглядав
РАГУЛІ 112: Гімнотворчість повертається і чому треба кенселити російську культуру?
А там згадувалась передача (мені не дуже сподобалась) ПРИГОВОР РУССКОЙ KILLТУРЕ. Рвём в клочья эту окровавленную обёртку для топора Раскольникова
www.youtube.com/watch?v=alvnCvlpl8Y
і я такий: «А про що це віршик?!»
Починаємо.
1. Прої**ли вантаж (це щонайменше).
2. Не визнали помилки компанії-перевізника.
3. Надали не відповідну заміну і почали втюхивати її клієнту.
А «фоном» - я ж пам’ятаю, як ми, діти, свого часу глазували з «тупої дамы-богачки».
Нічого собі «дитячий віршик»!
А потім оточуючи дивуються, а чому у мізках населення так насерено.
Ps. Щодо п.1.
Ви уявляєте собі сучасну маленьку собачку? Наскільки воно виділяється від оточення? А наскільки воно тоді було замітне? І що, зазвичай, «собачонка» це голосний дзвінок, який боїться усього на світі (бо воно набагато більше!) і тримається поруч з хазяями?
Уявили вірогідність, що воно втече? Сумнівно.
А ось інші варіанти:
1.1. Хтось вкрав (зпиздив), для власних дітей.
1.2. Хтось наніс травму (психологія – «заміщення»), від чого тварина померла, а тому її прибрали.
1.3. Під час руху тварина отримала травми несумісні з життям і її прибрали з очей.