Хочешь изменить мир — начни с себя!
1. Є така програма у м. Києві – відправляти київських літних людей раз на рік у санаторії за рахунок коштів міста. Зрозуміло, що відпочинок не п’ять зірок, але усе ж таки. Так ось. Моя матуся планує удруге скористатись цією програмою – цього разу відпочинок буде у Бердянську. Телефонують їй, мов так і так, є можливість відпочити, але терміни стислі. Ок. Треба робити аналіз крові, кардіограму, але також треба купувати квитки. І ось квитки – це моє завдання.
Що? Де? Коли? А хз.
Переходжу на сайт Укрзалізниці, там одразу пропонують вказати маршрут та дату, одразу з’являються вільні місця, схематичне зображення вагону з розташуванням місць, вносимо данні картки, електронну пошту, отримуємо смс від ПриватБанку, друкую квіток.
Усе.
Я вперше купував квиток на потяг на сайті Укрзалізниці.
З часу початкової розмови та узгодження нюансів (мама надала перевагу нижньому місцю у плацкарті, ніж верхні полиці у купе) пройшло 17 хвилин.
Мені, сім’я якого отримала міський телефон лише у 1997 році, це здається щось близьким до фантастики.
Як би це виглядало раніше?
А ніяк. Бо ми б просто не дізналися про таку можливість.
А дізналися лише ті, хто був би близький до розподілу місць для відпочинку.
Але припустимо, що дізналися.
Я у Києві, мама на дачі. Телефон на дачі? Який ви веселий чоловік. Чекати вихідних або якщо хтось з знайомих туди буде їхати. А потім ще дочекатись відповіді.
Але припустимо усі були у місті, то треба було б: транспортом (громадським або авто) доїхати до вокзалу або до залізничних кас на бульварі Шевченка (вони також не одразу з’явилися), вистояти у черзі і дізнатися чи є вільні місця, придбати квиток і повернутися додому.
І вирішувати ці питання треба було б моїй матусі. Або спочатку я повинен був би з нею усе це обговорити, отримати дозвіл зробити це у робочий час, а потім див. раніше.
Ось так на наше життя не впливають комп’ютери, мобільні телефони та Інтернет.
Апд. Сьогодні упс. Якісь проблеми с сервером Укрзалізниці. Що вимагало деяких додатковим операцій . А ще смс-ки своєчасно не надходять
. Що від helsi.me , що від ПриватБанку для підтвердження платежу…
Апд2. Купував квиток на зворотний шлях. Виявилось, що не усе так гарно, як здалось спочатку. Частина потягів не обладнана приладами для зчитування штрих-кодів, а тому такі треба звертатись до каси для роздруку квитка. Зрада!
2. Є така програма – Eway або «EasyWay общественный транспорт» play.google.com/store/apps/details?id=com.eway&... . За допомогою цієї безкоштовної програми Ви можете дізнатись за яким маршрутом курсує той чи інший транспорт. Автобус, трамвай, тролейбус, маршрутка, метро.
А якщо транспорт громадський, то Ви ще і побачите, де він зараз знаходиться, а тому зможете оцінити що Вам краще – зачекати громадський транспорт чи їхати маршруткою.
Але для цього у транспорті повинні бути GPS-датчик (чи щось подібне). У Києве у транспорті вони є. Але нічого не робиться, так?
3. Про відродження парків, у яких наводиться лад, а доріжки викладаються плиткою (ми ще подивимось скільки та плитка буде жити!) я промовчу. Як і про ремонт деяких доріг (лише час).
Так у чому ж зрада полягає?
Пенсіонерів купують за кошти киян! Раніше лише пакет гречки на виборах, а зараз відпочинок щороку!
Зробили продаж квитків, а усе рівно треба їздити їх друкувати!
На непотрібні датчики кошти викидають!
Да і кому потрібні ті парки!
Зрада!
Що? Де? Коли? А хз.
Переходжу на сайт Укрзалізниці, там одразу пропонують вказати маршрут та дату, одразу з’являються вільні місця, схематичне зображення вагону з розташуванням місць, вносимо данні картки, електронну пошту, отримуємо смс від ПриватБанку, друкую квіток.
Усе.
Я вперше купував квиток на потяг на сайті Укрзалізниці.
З часу початкової розмови та узгодження нюансів (мама надала перевагу нижньому місцю у плацкарті, ніж верхні полиці у купе) пройшло 17 хвилин.
Мені, сім’я якого отримала міський телефон лише у 1997 році, це здається щось близьким до фантастики.
Як би це виглядало раніше?
А ніяк. Бо ми б просто не дізналися про таку можливість.
А дізналися лише ті, хто був би близький до розподілу місць для відпочинку.
Але припустимо, що дізналися.
Я у Києві, мама на дачі. Телефон на дачі? Який ви веселий чоловік. Чекати вихідних або якщо хтось з знайомих туди буде їхати. А потім ще дочекатись відповіді.
Але припустимо усі були у місті, то треба було б: транспортом (громадським або авто) доїхати до вокзалу або до залізничних кас на бульварі Шевченка (вони також не одразу з’явилися), вистояти у черзі і дізнатися чи є вільні місця, придбати квиток і повернутися додому.
І вирішувати ці питання треба було б моїй матусі. Або спочатку я повинен був би з нею усе це обговорити, отримати дозвіл зробити це у робочий час, а потім див. раніше.
Ось так на наше життя не впливають комп’ютери, мобільні телефони та Інтернет.
Апд. Сьогодні упс. Якісь проблеми с сервером Укрзалізниці. Що вимагало деяких додатковим операцій . А ще смс-ки своєчасно не надходять

Апд2. Купував квиток на зворотний шлях. Виявилось, що не усе так гарно, як здалось спочатку. Частина потягів не обладнана приладами для зчитування штрих-кодів, а тому такі треба звертатись до каси для роздруку квитка. Зрада!
2. Є така програма – Eway або «EasyWay общественный транспорт» play.google.com/store/apps/details?id=com.eway&... . За допомогою цієї безкоштовної програми Ви можете дізнатись за яким маршрутом курсує той чи інший транспорт. Автобус, трамвай, тролейбус, маршрутка, метро.
А якщо транспорт громадський, то Ви ще і побачите, де він зараз знаходиться, а тому зможете оцінити що Вам краще – зачекати громадський транспорт чи їхати маршруткою.
Але для цього у транспорті повинні бути GPS-датчик (чи щось подібне). У Києве у транспорті вони є. Але нічого не робиться, так?
3. Про відродження парків, у яких наводиться лад, а доріжки викладаються плиткою (ми ще подивимось скільки та плитка буде жити!) я промовчу. Як і про ремонт деяких доріг (лише час).
Так у чому ж зрада полягає?
Пенсіонерів купують за кошти киян! Раніше лише пакет гречки на виборах, а зараз відпочинок щороку!
Зробили продаж квитків, а усе рівно треба їздити їх друкувати!
На непотрібні датчики кошти викидають!
Да і кому потрібні ті парки!
Зрада!