Хочешь изменить мир — начни с себя!
Иллюзия истины [Veritasium]
Теза 1. Те, що частіше зустрічається то й сприймається більш позитивним.
Зрозуміло. Реклама та усі публічні особи цим користуються, у т.ч. коли «навіть негативна подія це також реклама». Головне – не випадати з полю зору.
Для українців. Усі ці «гарні руські» як раз на це й працюють – не дають випадати усьому москальському з полю зору. У т.ч. і погано, коли МінКульт створює перелік «гарних москалів, яким дозволено виступати в Україні».
Як цьому протидіяти? Теж рецепти відомі – самостійно обираєте що і коли Вам дивитись/читати/спілкуватись. Виключаємо телебачення, не дивимось тих, кого нам «пропихують» (Арестович як гарний приклад. Ну або «Єдині новини»).
Теза 2. Усе, що гарно зчитується та легко сприймається також сприймається більш позитивним. Реклама, реклама, реклама з її помітними та легко сприймаючимися слоганами. (ну і усі поганенькі віршики з дитинства сюди ж).
Як цьому протидіяти? Все те ж саме – обмежувати. Додати ще можна і аналіз та критичне сприйняття, але тут є проблема.
Теза 3. Парадокс критичного мислення. Когнітивна легкість – приємна, не вимагає зусиль для мислення та допомагає мислити творчо. Але й обманює.
А ось критичне мислення вимагає зусиль. Тобто енергетично дороге та ще ти починаєш бачити недоліки оточуючих і розуміти наскільки все складно, у тому числі на майбутню перспективу.
«Багато знань - багато печалі» (с) Цар Соломон.
Як цьому протидіяти? А треба? Тут кожен самостійно обирає свій шлях – або стає людиною мислячою, або керуються простими (і зазвичай невірними) рішеннями.
Теза 1. Те, що частіше зустрічається то й сприймається більш позитивним.
Зрозуміло. Реклама та усі публічні особи цим користуються, у т.ч. коли «навіть негативна подія це також реклама». Головне – не випадати з полю зору.
Для українців. Усі ці «гарні руські» як раз на це й працюють – не дають випадати усьому москальському з полю зору. У т.ч. і погано, коли МінКульт створює перелік «гарних москалів, яким дозволено виступати в Україні».
Як цьому протидіяти? Теж рецепти відомі – самостійно обираєте що і коли Вам дивитись/читати/спілкуватись. Виключаємо телебачення, не дивимось тих, кого нам «пропихують» (Арестович як гарний приклад. Ну або «Єдині новини»).
Теза 2. Усе, що гарно зчитується та легко сприймається також сприймається більш позитивним. Реклама, реклама, реклама з її помітними та легко сприймаючимися слоганами. (ну і усі поганенькі віршики з дитинства сюди ж).
Як цьому протидіяти? Все те ж саме – обмежувати. Додати ще можна і аналіз та критичне сприйняття, але тут є проблема.
Теза 3. Парадокс критичного мислення. Когнітивна легкість – приємна, не вимагає зусиль для мислення та допомагає мислити творчо. Але й обманює.
А ось критичне мислення вимагає зусиль. Тобто енергетично дороге та ще ти починаєш бачити недоліки оточуючих і розуміти наскільки все складно, у тому числі на майбутню перспективу.
«Багато знань - багато печалі» (с) Цар Соломон.
Як цьому протидіяти? А треба? Тут кожен самостійно обирає свій шлях – або стає людиною мислячою, або керуються простими (і зазвичай невірними) рішеннями.