Хочешь изменить мир — начни с себя!
Скільки раз я говорив, що мені подобаються мої френд.ленти у соц.мережах, які по подібним питанням можуть надати декілька точок зору?
Ось, наприклад, посилання на статтю «Виграти війну, програти мир: інерційний сценарій» site.ua/valerii.pekar/vigrati-viinu-prograti-mi... я спочатку зустрів у Бабченко t.me/babchenko77/7417 , потім у щоденнику Sweet Helena, sweethela.diary.ru/p221566816.htm (там, до речі, невеличка дискусія), а сьогодні є інші матеріали, що стосуються цього питання.
Наприклад,
Що не так з Укрзалізницею?
(Ви ще не підписані на «Останній Капіталіст» ? Чому? Дуже раджу), а у Бабченко новий пост t.me/babchenko77/7428 щодо соціальних ліфтів в Україні.
Так ось, Україні і раніше треба було проводити реформи, а війна та післявійськовий стан будуть вимагати ще більше і різноманітніших реформ (щодо реформ. Є свіженьке відео Алексашенко, де він розповідає про своє становлення як фахівця, а також реформування фінансового, у т.ч. банківського, сектору московії. Оскільки москальською, посилання не даю, шукати відео «Вгрызаясь в пласты памяти. В гостях у Льва Шлосберга»).
З відео про УЗ глядачі повинні були отримати щонайменше підтвердження небезпеки популізму, у т.ч. пропаганди Московії, яка вже давно провела земельну реформу і реформу залізниць, а ось Україні чомусь цього робити ніззя.
А Україні треба робити продумані реформу, у т.ч. позбуватися держвласноті, залишая собі лише функції контролю та законодавця.
І уявіть собі, яке виття в Україні створять популісти, коли Україна буде позбуватись держвласності. «ПРОДАЖ ЗА БЕЗЦІННЯ», «УКРАЇНЦІВ ДУРЯТЬ» та ще купу різноманітного лайна.
І так, оскільки більшість населення реагує на емоції і не має навичок бачити маніпулювання, післявоєнний шлях України може бути дуже важким. (а ми ще у війні і не розуміємо скільки вона буде тривати і чим скінчиться).
Ось, наприклад, посилання на статтю «Виграти війну, програти мир: інерційний сценарій» site.ua/valerii.pekar/vigrati-viinu-prograti-mi... я спочатку зустрів у Бабченко t.me/babchenko77/7417 , потім у щоденнику Sweet Helena, sweethela.diary.ru/p221566816.htm (там, до речі, невеличка дискусія), а сьогодні є інші матеріали, що стосуються цього питання.
Наприклад,
Що не так з Укрзалізницею?
(Ви ще не підписані на «Останній Капіталіст» ? Чому? Дуже раджу), а у Бабченко новий пост t.me/babchenko77/7428 щодо соціальних ліфтів в Україні.
Так ось, Україні і раніше треба було проводити реформи, а війна та післявійськовий стан будуть вимагати ще більше і різноманітніших реформ (щодо реформ. Є свіженьке відео Алексашенко, де він розповідає про своє становлення як фахівця, а також реформування фінансового, у т.ч. банківського, сектору московії. Оскільки москальською, посилання не даю, шукати відео «Вгрызаясь в пласты памяти. В гостях у Льва Шлосберга»).
З відео про УЗ глядачі повинні були отримати щонайменше підтвердження небезпеки популізму, у т.ч. пропаганди Московії, яка вже давно провела земельну реформу і реформу залізниць, а ось Україні чомусь цього робити ніззя.
А Україні треба робити продумані реформу, у т.ч. позбуватися держвласноті, залишая собі лише функції контролю та законодавця.
І уявіть собі, яке виття в Україні створять популісти, коли Україна буде позбуватись держвласності. «ПРОДАЖ ЗА БЕЗЦІННЯ», «УКРАЇНЦІВ ДУРЯТЬ» та ще купу різноманітного лайна.
І так, оскільки більшість населення реагує на емоції і не має навичок бачити маніпулювання, післявоєнний шлях України може бути дуже важким. (а ми ще у війні і не розуміємо скільки вона буде тривати і чим скінчиться).
Щодо УЗ, то я бачила на власні очі як з приходом Кірпи з'явилися кошти і на зарплатню (бо до цього її не було — робітникам сплачували цукром та олією), і на відновлення та будування вокзалів і колій, на закупівлю парку рухомого складу, і навіть на будіництво нових будинків для залічничників що стояли в чергах на житло з радянських часів. І як це все миттєво скінчилося з його "самогубством".
Тобто, виявилося що якщо вилучити з системи всіх розкрадачів, то у залізниці, навіть попри збиткові пасажирські перевезення ті відсутність дотацій від держави, все одно є гроші які можна вкладати в розвиток підприємства.
Це дуже болюче питання. Бо він, приборкавши залізницю, вирішив що зможе так само допомогти країні. А навкруги булі ті, хто бачив як він усіх познімав та відлучив від годівниці.
Не знаю як інші, а я тоді впевнилася що в нас до влади не може прийти той, хто не є таким як вони.
І так, якщо зараз за домогою америки чи ЄС ми не зможемо здолати оту корупцію, то той самий інерційний сценарій неминуче нас дожене. І це все дуже мене засмучує.
О так.
Дуже засмучеє, коли розумієш скільки років вже втрачено, скільки потрібно бути на відновлення того, що втрачається зараз.
А ще більше турбує, шо можливе не лише зростання, а навіть погіршення що економіки, що розвитку суспільства.
А ще більше турбує, шо можливе не лише зростання, а навіть погіршення що економіки, що розвитку суспільства.
Втрачено багато, але у вмілих руках відновлення може пройти дуже швидко. Але хто може це зробити? Чи є такі? Чи зможуть вони прийти до влади в цій країні зараз?
Саме це ми й бачили на УЗ спершу післи приходу, а потім після вбивста Кірпи. І це дуже боляче. Коли ти вже бачив як воно може бути якщо приведене до ладу, повертатися до безладу та крадіїв при владі... тоді вмирає віра. До сліз прикро.
І так, УЗ — це дійсно держава в державі, що була при білих, при червоних, при самостійності... і ми бачили "працюючий макет".