Хочешь изменить мир — начни с себя!
Мій шлях неофіту у світі настільних ігор продовжується.
Але є і розчарування.
Минулого місяця (бо отримав 28.02.25) це була «Гармонія» (писав про неї gark.diary.ru/p222177504_novini-nast-lnih-gor.h... ) , яка коштувала 1279 грн. (протектори і доставку не додаю).
Я цю гру чекав. Вона постійно росте в рейтингах на BGG boardgamegeek.com/boardgame/414317/harmonies та зараз займає 97 місце в загальному переліку.
І ось доставили мені цю гру, я пограв у соло-режимі і… що за ?! В неї не цікаво грати. Зовсім.
Автоми (тобто можливість грати проти псевдо-ігрока) – нема.
Якоїсь компанії – нема. Ігроки щось таке вигадують, але це справи ігроків. І у будь-якому випадку, це перетворить не в гру, а у якусь загадку на логіку (що також може бути цікавим, але не того очікував).
Переліку тварин, які зображені на картках – нема. І це на відміну від «Левади» чи «Крил».
Так, «Левада» дорожче і зараз її вартість (з врахуванням мого дисконту) в магазині складає 1742 грн. (хоча я у новорічні свята її придбав за 990 грн.). І так, у Леваду також трохи нудно грати самому, або (що можливо) ігри на збір сетів – це не моє.
Але у Леваді набагато більше карток, які також яскраві і цікаві. Там також незвичний ігролад. Ну і не настільки великі очикування в мене було на цю гру.
А ще «Гармонію» можна порівняти з «Каліко» (1463 грн.), яка не має карток, у якій плитки не настільки яскраві, але яка має цікавий ігролад, навіть коли ти граєш самостійно! (хоча грати в неї у мене зараз нема бажання – занадто багато зіграно вже).
Та навіть набагато простіша «Кава» (747 грн.), яка не настільки популярна як «Гармонія», і то у соло-режимі може зацікавити! (не говорячи вже про те, що я ігролад «Кави» приводжу як приклад ілюстрації процесів книги «Мета» Голдрата).
Так, «Гармонія» це не перше «велике» розчарування (хоча, сподіваюсь, після гри вдвох моє ставлення зміниться або хоча б покращиться). Був ще «Живопис» (1100 грн.), який також достатньо популярний, але я не можу зрозуміти навіщо у це грати.
Але так, є і гарні придбання. І це «Гегемонія» (3219 грн.). Так, дорого. Так, складно. Але я в захваті.
Бо це дуже цікава економічна гра на взаємодію чотирьох груп – держави, капіталістів, середнього та робітничого класів. Це так звана «асиметрична гра», тобто у кожного класу своя мета та свої шляхи досягнення цілей . По грі є «невеличкий» (бо більше трьох годин) нумограй на трьої (www.youtube.com/watch?v=nMGqGISTE5c&list=PLCbde... ), а також соло-нумограй за капіталіста ( youtu.be/2z_MYE5Pfto?list=PLCbdeJ3v4DMVaJuq0QZ4... ). Якщо хочете зрозуміти як боляче і не просто капіталістам у цій грі – подивіться відео з фази голосування та сплаті податків.
А також крім економіки тут є «політика», у вигляді прийняття різноманітних законів.
І взаємодія у цій грі достатньо висока, тобто найкраще ця гра «розкривається» коли грає чотири людини (але де знайти ще трьох, хто забажав би розібратися зі складними правилами та виділити стільки часу на гру!).
Як на мене, то цю гру варто викладати у школі замість багатьох предметів, оскільки у такому ігровому форматі діти більше б зрозуміли набагато біль про сплату податків, взаємовідносини усередині суспільства, про кредити та інше, ніж вивчаючі предмети.
А усіляких керівників партій та кандидатів у президенти , я б обов’язково садив за цю гру, і нехай вони б продемонстрували свої навички та можливості взаємодії!
І при цьому це достатньо «мирна» гра, бо все ж таки тут мета не лише стати переможцем, але й не допустити краху держави (тобто щоб усі сторони працювали). Як дехто відізвався про цю гру: «Гегемонія» це мірний варіант «Root» (ще одна дуже популярна гра для якої треба напарники. І щоб вони не пересварились після гри).
Навіщо я придбав «Гегемонію», якщо для гри в неї треба компанія? Бо економіка, бо повчальна. Я не міг не підтримати (та придбати) такий проект. Навіть якщо буду грати лише з автомою.
Ну і ще про позитив. «Дорфромантік» («Dorfromantik», 1795 грн.) залишається грою «надовго». Тихій, спокійний ігролад. При цьому, за бажанням, є чим нагрузити мозок. І кампанія у грі є, яка додає новизни та ускладнення ігроладу.
Але є і розчарування.
Минулого місяця (бо отримав 28.02.25) це була «Гармонія» (писав про неї gark.diary.ru/p222177504_novini-nast-lnih-gor.h... ) , яка коштувала 1279 грн. (протектори і доставку не додаю).
Я цю гру чекав. Вона постійно росте в рейтингах на BGG boardgamegeek.com/boardgame/414317/harmonies та зараз займає 97 місце в загальному переліку.
І ось доставили мені цю гру, я пограв у соло-режимі і… що за ?! В неї не цікаво грати. Зовсім.
Автоми (тобто можливість грати проти псевдо-ігрока) – нема.
Якоїсь компанії – нема. Ігроки щось таке вигадують, але це справи ігроків. І у будь-якому випадку, це перетворить не в гру, а у якусь загадку на логіку (що також може бути цікавим, але не того очікував).
Переліку тварин, які зображені на картках – нема. І це на відміну від «Левади» чи «Крил».
Так, «Левада» дорожче і зараз її вартість (з врахуванням мого дисконту) в магазині складає 1742 грн. (хоча я у новорічні свята її придбав за 990 грн.). І так, у Леваду також трохи нудно грати самому, або (що можливо) ігри на збір сетів – це не моє.
Але у Леваді набагато більше карток, які також яскраві і цікаві. Там також незвичний ігролад. Ну і не настільки великі очикування в мене було на цю гру.
А ще «Гармонію» можна порівняти з «Каліко» (1463 грн.), яка не має карток, у якій плитки не настільки яскраві, але яка має цікавий ігролад, навіть коли ти граєш самостійно! (хоча грати в неї у мене зараз нема бажання – занадто багато зіграно вже).
Та навіть набагато простіша «Кава» (747 грн.), яка не настільки популярна як «Гармонія», і то у соло-режимі може зацікавити! (не говорячи вже про те, що я ігролад «Кави» приводжу як приклад ілюстрації процесів книги «Мета» Голдрата).
Так, «Гармонія» це не перше «велике» розчарування (хоча, сподіваюсь, після гри вдвох моє ставлення зміниться або хоча б покращиться). Був ще «Живопис» (1100 грн.), який також достатньо популярний, але я не можу зрозуміти навіщо у це грати.
Але так, є і гарні придбання. І це «Гегемонія» (3219 грн.). Так, дорого. Так, складно. Але я в захваті.
Бо це дуже цікава економічна гра на взаємодію чотирьох груп – держави, капіталістів, середнього та робітничого класів. Це так звана «асиметрична гра», тобто у кожного класу своя мета та свої шляхи досягнення цілей . По грі є «невеличкий» (бо більше трьох годин) нумограй на трьої (www.youtube.com/watch?v=nMGqGISTE5c&list=PLCbde... ), а також соло-нумограй за капіталіста ( youtu.be/2z_MYE5Pfto?list=PLCbdeJ3v4DMVaJuq0QZ4... ). Якщо хочете зрозуміти як боляче і не просто капіталістам у цій грі – подивіться відео з фази голосування та сплаті податків.
А також крім економіки тут є «політика», у вигляді прийняття різноманітних законів.
І взаємодія у цій грі достатньо висока, тобто найкраще ця гра «розкривається» коли грає чотири людини (але де знайти ще трьох, хто забажав би розібратися зі складними правилами та виділити стільки часу на гру!).
Як на мене, то цю гру варто викладати у школі замість багатьох предметів, оскільки у такому ігровому форматі діти більше б зрозуміли набагато біль про сплату податків, взаємовідносини усередині суспільства, про кредити та інше, ніж вивчаючі предмети.
А усіляких керівників партій та кандидатів у президенти , я б обов’язково садив за цю гру, і нехай вони б продемонстрували свої навички та можливості взаємодії!
І при цьому це достатньо «мирна» гра, бо все ж таки тут мета не лише стати переможцем, але й не допустити краху держави (тобто щоб усі сторони працювали). Як дехто відізвався про цю гру: «Гегемонія» це мірний варіант «Root» (ще одна дуже популярна гра для якої треба напарники. І щоб вони не пересварились після гри).
Навіщо я придбав «Гегемонію», якщо для гри в неї треба компанія? Бо економіка, бо повчальна. Я не міг не підтримати (та придбати) такий проект. Навіть якщо буду грати лише з автомою.
Ну і ще про позитив. «Дорфромантік» («Dorfromantik», 1795 грн.) залишається грою «надовго». Тихій, спокійний ігролад. При цьому, за бажанням, є чим нагрузити мозок. І кампанія у грі є, яка додає новизни та ускладнення ігроладу.