Хочешь изменить мир — начни с себя!
Я тут намагаюсь розібратися в системі Лумана (Zettelkasten) за допомогою:
- Книги Зонке Аренса «Як робити корисні замітки»;
- Відео одного з блогерів;
- ШІ (ChatGPT).
І як же я матюкаюсь…
1. Книга. Я прочитав усю книгу. Не просто прочитав, а з аркушами паперу та ручкою, роблячи нотатки. В мене є бажання розібратися з цією системою. Я ні-фі-га-ше-нь-ки не зрозумів, як початки. Зовсім. Чи то система лайно, чи то автор, чи то я.
2. Відео. Тут краще. Але усе рівно погано. Але ще не все переглянув.
3. ШІ. Ви думаєте тут краще? Щасссс…
Ну по-перше, я додав тег «ШІ» до своїх записів.
По-друге, я переглянув в Інеті відео, як людина за допомогою ШІ створює навчальні матеріали. Вразило. Сильно вразило. Вирішив використати ШІ у своєму питанні і ви знаєте… воно працює! Не так гарно (точніше погано!), але працює!
Зазначу, що я користуюсь безкоштовною версією, а тому в мене багато обмежень, та воно займає час. Але сама ідея, що до ШІ можна завантажити книгу і сказати йому «а зроби мені то-то і то-то за таким шаблоном» вражає. Враховуючи можливість ШІ робити ілюстрації (відео?), можна очікувати багато змін (трохи нижче напишу).
Ну і зроблю «приквел».
Чому я вирішив зайнятись системою Лумана?
Тому що я зрозумів, що читаю багато, а сенсу не так щоб.
Точніше поштовхом було відео (та розуміння) що отримання інформації та не впровадження її у життя, це один з видів прокрастинації (спрощено – ліні).
Тобто книжки треба не лише читати, треба виділяти найбільш цікаві моменти (о! зрозуміти та перебороти нав’язану з дитинства звичку «ТЫ НЕ МОЖЕШЬ ПИСАТЬ В КНИГАХ!!» це було не просто), ну а потім ще і застосовувати в житті – це один етап.
Вивчення англійської і урозуміння того, що треба писати (багато писати) – це також етап життя.
І ще англійська дала (змусила навчитись) навичку створення флеш-карточок.
І ось я приходжу до думки, що мені потрібен архів з усіма цікавими речами, що я зустрічав у книжках/житті.
А Всесвіт таки «хм? Тримай!» і я натрапляю на відео про систему Лумана. Але від «я побачив відео» до «я почав робити конкретні кроки» здається роки зо три пройшло.
А ще я в цей час зайнявся настільними іграми, в кожній з яких є чудові яскраві буклети, де достатньо детально розповідається, що і як робити. (Ага. А потім усе-рівно нічого не зрозуміло, і треба декілька разів зіграти, щоб зрозуміти до чого були ті або інші абзаци. «SETI» підтверджує. А «Гегемонія» до сих пір нормально не зіграна).
І ось я читаю рекомендовану книжку Аренса і отримаю повне не розуміння подальших дій.
Бо що я хочу отримати? Наприклад.
Крок 1. Ти працюєш з книгою? Одразу створюй картку (картка-індекс? Reference notes? Хз). Ось тобі приклад створення такою картки (тобто малюнок), з зазначенням де ти ставиш номер картки, що ти вказуєш, а ось на прикладі книги Аренса і заповнення, у т.ч. зворотна сторона.
Крок 2. Під час читання ти створюєш картки-черновики. Ось тобі приклад (малюнок) такої картки, ось тобі на основі прочитанного тексту декілька прикладів (інші можеш створити самостійно), у т.ч. на яких зазначено поля які ти запомнюєш, а також місця, які залишаєш пустими, бо далі буде вказано, що туди варто написати.
Крок 3. Наприкінці кожної глави запитання-пропозиції по створенню декілька карток.
Крок 4. Після декількох глав, вже можна створювати індексну картку.
Крок 5. На основі прикладів ось тобі можлива початкова структура твого ящика для заміток. А якщо ти хочеш щось додати – змінити, то твоя воля! Переробляти треба не так в же багато (лише 1 книжка), а засвоїш матеріал краще.
Але ж ні. Вся книжка це якісь роздуми, якісь розпорошені не чіткі вказівки, що можна робити щось таке, задавати собі ті чи інші питання, і… В мене залишається враження, що якщо людина, яка розуміється на цій системі, випускає таку книгу, то то пц.
Думаєте ШІ впорався? Ща! Купа помилок, купа розбіжностей. При одному завданні він формує структуру та нумерацію так, при іншому завданні видає інше. А ти розбирайся! (але хоча б є з чого починати! І це вже не мало.)
Так що потроху «лупцюю цю скелю» (с).
Ну і повернемось до англійської. Якщо хтось пам’ятає, то я розповідав про відео з англійської від Бебріса. Поганенькі, але безкоштовно, багато і для початківця підійде (особливо для початківця, який не може виділяти багато коштів на репетитора).
І ось тепер я бачу як людина за допомогою ШІ обробляє відео з ютьюба, формує навчальні матеріали, і виникає питання: «А чому б не зробити щось схоже з тими ж відео Бебріса?!».
Тобто:
1. Береш відео, задаєш ШІ завдання – отримай звідти текст.
2. Опрацювавши багато відео, даєш завдання – створити програму, додати транскрипцію, зробити нормальну озвучку і т.д. і т.п. (ШІ це робить!).
3. А ще можна використовуючи знання, як треба зацікавити до навчання, зробити ці відео більш різноманітними – додати ілюстрації, навчальні матеріали та інше.
І зрозумів я, що з часом система навчання буде змінена досить конкретно. Бо нафіга тобі та школа, якщо ШІ тобі розповість більш інформативно, цікавіше, ніхто тебе не буде відволікати, а потім той же ШІ зможе перевірити твої знання.
І залишаться у школи лише два завдання:
- Соціалізація школярів (тобто їх взаємодія з іншими людськими особами);
- Незалежна зовнішня оцінка знань.
Але так, є проблема.
Ви ж не думаєте, що ШІ будуть однакові? Або що вони будуть навчені на однакових моделях?
В цікаві ми часи живемо.
Але як же часто виникає бажання , щоб воно пригальмувало…
- Книги Зонке Аренса «Як робити корисні замітки»;
- Відео одного з блогерів;
- ШІ (ChatGPT).
І як же я матюкаюсь…
1. Книга. Я прочитав усю книгу. Не просто прочитав, а з аркушами паперу та ручкою, роблячи нотатки. В мене є бажання розібратися з цією системою. Я ні-фі-га-ше-нь-ки не зрозумів, як початки. Зовсім. Чи то система лайно, чи то автор, чи то я.
2. Відео. Тут краще. Але усе рівно погано. Але ще не все переглянув.
3. ШІ. Ви думаєте тут краще? Щасссс…
Ну по-перше, я додав тег «ШІ» до своїх записів.
По-друге, я переглянув в Інеті відео, як людина за допомогою ШІ створює навчальні матеріали. Вразило. Сильно вразило. Вирішив використати ШІ у своєму питанні і ви знаєте… воно працює! Не так гарно (точніше погано!), але працює!
Зазначу, що я користуюсь безкоштовною версією, а тому в мене багато обмежень, та воно займає час. Але сама ідея, що до ШІ можна завантажити книгу і сказати йому «а зроби мені то-то і то-то за таким шаблоном» вражає. Враховуючи можливість ШІ робити ілюстрації (відео?), можна очікувати багато змін (трохи нижче напишу).
Ну і зроблю «приквел».
Чому я вирішив зайнятись системою Лумана?
Тому що я зрозумів, що читаю багато, а сенсу не так щоб.
Точніше поштовхом було відео (та розуміння) що отримання інформації та не впровадження її у життя, це один з видів прокрастинації (спрощено – ліні).
Тобто книжки треба не лише читати, треба виділяти найбільш цікаві моменти (о! зрозуміти та перебороти нав’язану з дитинства звичку «ТЫ НЕ МОЖЕШЬ ПИСАТЬ В КНИГАХ!!» це було не просто), ну а потім ще і застосовувати в житті – це один етап.
Вивчення англійської і урозуміння того, що треба писати (багато писати) – це також етап життя.
І ще англійська дала (змусила навчитись) навичку створення флеш-карточок.
І ось я приходжу до думки, що мені потрібен архів з усіма цікавими речами, що я зустрічав у книжках/житті.
А Всесвіт таки «хм? Тримай!» і я натрапляю на відео про систему Лумана. Але від «я побачив відео» до «я почав робити конкретні кроки» здається роки зо три пройшло.
А ще я в цей час зайнявся настільними іграми, в кожній з яких є чудові яскраві буклети, де достатньо детально розповідається, що і як робити. (Ага. А потім усе-рівно нічого не зрозуміло, і треба декілька разів зіграти, щоб зрозуміти до чого були ті або інші абзаци. «SETI» підтверджує. А «Гегемонія» до сих пір нормально не зіграна).
І ось я читаю рекомендовану книжку Аренса і отримаю повне не розуміння подальших дій.
Бо що я хочу отримати? Наприклад.
Крок 1. Ти працюєш з книгою? Одразу створюй картку (картка-індекс? Reference notes? Хз). Ось тобі приклад створення такою картки (тобто малюнок), з зазначенням де ти ставиш номер картки, що ти вказуєш, а ось на прикладі книги Аренса і заповнення, у т.ч. зворотна сторона.
Крок 2. Під час читання ти створюєш картки-черновики. Ось тобі приклад (малюнок) такої картки, ось тобі на основі прочитанного тексту декілька прикладів (інші можеш створити самостійно), у т.ч. на яких зазначено поля які ти запомнюєш, а також місця, які залишаєш пустими, бо далі буде вказано, що туди варто написати.
Крок 3. Наприкінці кожної глави запитання-пропозиції по створенню декілька карток.
Крок 4. Після декількох глав, вже можна створювати індексну картку.
Крок 5. На основі прикладів ось тобі можлива початкова структура твого ящика для заміток. А якщо ти хочеш щось додати – змінити, то твоя воля! Переробляти треба не так в же багато (лише 1 книжка), а засвоїш матеріал краще.
Але ж ні. Вся книжка це якісь роздуми, якісь розпорошені не чіткі вказівки, що можна робити щось таке, задавати собі ті чи інші питання, і… В мене залишається враження, що якщо людина, яка розуміється на цій системі, випускає таку книгу, то то пц.
Думаєте ШІ впорався? Ща! Купа помилок, купа розбіжностей. При одному завданні він формує структуру та нумерацію так, при іншому завданні видає інше. А ти розбирайся! (але хоча б є з чого починати! І це вже не мало.)
Так що потроху «лупцюю цю скелю» (с).
Ну і повернемось до англійської. Якщо хтось пам’ятає, то я розповідав про відео з англійської від Бебріса. Поганенькі, але безкоштовно, багато і для початківця підійде (особливо для початківця, який не може виділяти багато коштів на репетитора).
І ось тепер я бачу як людина за допомогою ШІ обробляє відео з ютьюба, формує навчальні матеріали, і виникає питання: «А чому б не зробити щось схоже з тими ж відео Бебріса?!».
Тобто:
1. Береш відео, задаєш ШІ завдання – отримай звідти текст.
2. Опрацювавши багато відео, даєш завдання – створити програму, додати транскрипцію, зробити нормальну озвучку і т.д. і т.п. (ШІ це робить!).
3. А ще можна використовуючи знання, як треба зацікавити до навчання, зробити ці відео більш різноманітними – додати ілюстрації, навчальні матеріали та інше.
І зрозумів я, що з часом система навчання буде змінена досить конкретно. Бо нафіга тобі та школа, якщо ШІ тобі розповість більш інформативно, цікавіше, ніхто тебе не буде відволікати, а потім той же ШІ зможе перевірити твої знання.
І залишаться у школи лише два завдання:
- Соціалізація школярів (тобто їх взаємодія з іншими людськими особами);
- Незалежна зовнішня оцінка знань.
Але так, є проблема.
Ви ж не думаєте, що ШІ будуть однакові? Або що вони будуть навчені на однакових моделях?
В цікаві ми часи живемо.
Але як же часто виникає бажання , щоб воно пригальмувало…
.
). Місяць приймати протизапальні лікі. А потім повторно робити МРТ та відвідувати лікаря. І лише після цього, якщо все буде гаразд, можна буде дуже обережно відновлюватись і суттєво (для мене) займатись спортом – інакше пц.