Я таки придбав собі скандинавські палиці, а саме Карбонові палки EagleRock Ультра Легкі Карбон 3D 100% SK40016 (коштують 1702,0 грн. що складає 1702/37,5=45.4 у.о. Не найдешевші палиці, але й у рази дешевші, порівняно з вказаними Hily . Думаю для початківця більш ніж вистачить. Та й розуміння між дешевими та дорогими речами можна буде визначити лише з досвідом). І навіть двічі трохи позаймався. І що я Вам хочу сказати.
Те, що Ви зазвичай бачите це не скандинавська хода, це хода зі скандинавськими палицями.
А скандинавська хода це достатньо зла вправа (особливо для не тренованих людей).
По-перше, дякую Hily за коментарі.
По-друге, ті відео, що я викладав у gark.diary.ru/p221691950_skandinavska-hoda.htm корисні, але (яке завжди) є нюанси.
1. Довжина палиць. Зріст помножити на 0,7 – це довжина палиць для спортсменів (зазвичай рекомендують інший коефіцієнт – 0,68). 192 см*0,7 =134,4 см. Для людей, які відновлюються (або лише починають тренуватися, додам я), цю довжину зменшають на 10 см., тобто 124,4 см. (я починав з 192*0,68=130,56 см, а потім самостійно зменшив до 125 см., бо пц як нічого не виходить).
2. Рух. Як там? «Скандинавська хода це хода 45 градусів» ?. Тобто твої руки при русі уперед (і, як я розумію, назад також) повинні досягнути кута 45 градусів до тіла. І ті ж 45 градусів повинні бути між палицею та поверхнею (земля, асфальт). В ідеалі. В реалі – ню-ню. Руки не повинні згинатись у лікті, а треба їх тримати прямими.
3. Протирух. Вперед йде права нога та ліва рука, а потім ліва нога та права рука. Здається так і ходимо? Ой не впевнений, ой не впевнений…
4. Коли палиця опиняється позаду, ми ручку відпускаємо (палиця тримається на темляку), коли ми починаємо рух уперед ми ручку палиці стискаємо. Не складно? А в русі? А одночасно з іншими умовами? Будете здивовані.
5. Треба йти «перекатом», тобто «перекачуватись» з п’ятки на носок.

Ну і найскладніше це витримувати усі вимоги. Фіг виходить.
По-перше, це незвично, не опиратись на палиці. Так, незвично. Організм бажає винести палиці уперед, опертися на них, зробити поштовх та продовжити рух. Ні, це невірно. (ще до незвичного - гумовий чобіток на палиці треба встановлювати носком назад до ходу руху. Угу).
По-друге, піднімати руки на кут 45 градусів це незвично. При звичайній ході звик до більш економного (тобто не робити настільки енергійних) руху.
По-третє, якщо ти підіймаєш руку на більший кут, то і твоя нога (нагадую – протилежна) повинна зробити більший крок. І так, я (усі?) звикли робити невеличкі кроки (десь на довжину ступні). І усвідомлення цього факту є несподівано-забутим (до речі, це з тих порад, що відносяться до «усвідомленного життя» у «Трансерфінгу реальності»).
В-четвертих, одночасно привчити організм і стискати-відпускати палицю, і тримати протикрок, і тримати кут, і ходити перекатом… важко. Так, будемо «мавпу» навчати.
В-п’ятих, для спрощення собі життя я руками ніяких зусиль не прикладаю. Бо сила у руках, це додатковий імпульс у поштовху палицями, і, відповідно, збільшення швидкості руху. Угу. Як раз цього мені зараз не вистачало, я й так не можу зкоорденуватись, а тут ще збільшити швидкіть? Ні-ні-ні. Щонайменше не зараз.

Ну і ось з цим невеличким досвідом, згадую усіх зустрічних жінок (завжди?) похилого (зазвичай) віку, які ходять з палицями та розмовляють. Які нафіг розмови під час такої ходи?
Ну а якщо розмовляють, то, відповідно, це через невірне виконання. Руки згинаємо, кути не тримаємо, темляк не відпускаємо, і т.д. і т.п. Чи я не правий? Маючи досвід (невеличкий) буду розуміти на що звертати увагу.

Загалом попередні враження на скандинавську ходу:
1. Мені подобається і вважає її дуже корисною (щонайменше, для міської людини). Це не повинно бути настільки травмонебезпечно для ніг (треба пошукати інформацію), як біг, а також тут більше задіяний корпус.
2. Головне завдання – внести цю ходу у звичку займатись щодня зранку.

Усім гарного дня!